У Божому милосерді світ
знайде спокій, а людина – щастя!
Іоан Павло ІІ, Краків 07. 02. 2002 р. Б
Знаючи про проголошення Папою Франциском 2016 року ювілейним роком Божого Милосердя та виняткову цінність значення його для християнського світу, вірні катедри свв. Верховних Апп. Петра і Павла м. Чорткова вирішили організувати паломництво по храмах м. Львова.
До нас разом із священиком о. Мар’яном Лемчуком приєдналися парафіяни церкви Вознесіння ГНІХ.
На світанку 23 березня о 5 голині водій автобуса разом із прочанами в кількості, 40 чоловік вирушає в дорогу. Духовний провідник групи о. д-р Мирослав Думич благословляє присутніх, транспорт на щасливу подорож. Благословляє щирою молитвою, яку підхоплюють паломники.
Провідник має чіткий план проведення заходу. День розпочався з Великопосної Літургії Напередосвячених Дарів.
Літургію у церкві Собору Івана Хрестителя служать о. Мирослав і о. Мар’ян. Святу Тайну Сповіді уділяють вірним о. Іван і о. Тарас священнослужителі церкви Собору. Свята Літургія відбувається під супровід церковного хору. Майже кожного із нас тривожив момент, коли на Святій Літургії священики виголошували молитви за здоров’я нас, наших дітей, рідних, знайомих, нашу владу, за Надію Савченко і її волю, за припинення війни на сході і спокій в Україні. Літургія на завершенні. Прочани причащаються, моляться, засилаючи подяки Богові за все. На згадку фотографувалися.
Новозбудована церква Собору Івана Хрестителя розташована на вул. Зубрівська 1а (Сихів), раніше місце каплиці. Посвячення території під будівництво церкви Собору відбулося 20 травня 2014 р., а завершено будівництво у січні 2016 р., чуть більше, як через півтора року.
Велилюдно святкували львів’яни посвячення церкви Собору, яке здійснював архієпископ і митрополит львівський Ігор Возняк. Кожен із нас, не вірячи собі, що тільки півтора року пішло на будівництво такої Величавої Святині.
Але перед нами - факт!
Храм славиться іконою Богородиці, що розв’язує вузли, яка прибула з далекої Аргентини з дозволу духовного товариства. В продажі є книжечка – «Дев’ятниця до Богородиці, що розв’язує вузли». Уже є свідчення. Дев’ятниця – улюблене набожество Папи Франциска.
Перед від’їздом о. Іван запросив нас на сніданок. Помолившись, щиро подякували Господу за Його діяння. Подякували о. Івану за все, що він міг нам дати, а особливо за одяг любові, яка є союзом досконалості. При нагоді спитали: «Як вам вдається так спритно господарювати?» (Він адміністратор парафії). У відповідь чуємо: «Молитви і тільки молитви». Молимо кожного дня три Служби Божі – утреню,вечірню і всі часи. Щиро дякуємо пані їмості Марії, яка постійно була з нами. Допомагала словом і ділом.
Умиротворені і заспокоєні. Вдумаймося! Пригадаймо собі пророка Єремію, як він пише про Господа 1:5 «Ще поки тебе вформував в утробі метериній, Я в пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра, тебе посвятив, дав тебе за пророка народам!»
о. Колодлій – наш земляк. Народився у січні місяці. Цей день приніс йому ім’я Іван. Зараз він служить у церкві Собору Івана Хрестителя. Здобув вищу богословську освіту. Одружений, має сім’ю. Ревно служить Господу і людям. За це ми, о. Іване, просимо у всемогутнього Бога рясних благословенств на вас, сім’ю і вашу працю.
Окрім церкви Собору Івана Хрестителя, нам вдалося побувати ще у 8-ми головних святинях греко-католицької церкви м. Львова.
Це у церкві Різдва Пресвятої Богородиці. Вона є однією з найбільших парафій України. Згідно з опитуваннями, проведеними на початку 2005 р. , її парафіянами визнають себе близько 10 тисяч греко-католиків, мешканців Сихова. Тут є мощі блаженного священомученика Григорія Лакоти – колишнього єпископа Перемишльської єпархії УГКЦ. Цей єпископ відбув 10 років каторги у Воркутинських таборах і за свою людяність був названий каторжниками «ангелом у людському тілі». На території храму знаходиться велика фігура Папі Іоану Павлу ІІ. Стенд Небесній сотні. Всі молилися, просили заступництва у своїх потребах, жертвували.
Відвідали архикатедральний собор св. Юра. На його території століттями знаходилася резиденція митрополитів УГКЦ. Це перший дерев’яний храм, який був споруджений на горі, пізніше названій Свято-Юрською, ще за княжих часів. Славиться собор Теребовлянською чудотворною іконою Пресвятої Богородиці, яка за рішенням єпископа Йосифа Шумлянського була урочисто перенесена сюди. Вона належить до найстаріших плакучих ікон. У палатах Свято-Юрського комплексу 25-26 червня 2001 р. перебував, під час візиту в Україну Папа Римський Іоан Павло ІІ. У соборі є крипта – усипальниця ієрархів УГКЦ. Ми мали можливість бути в ній. Тут перебувають мощі Сильвестра Сембратовича, Андрея Шептицького, Йосифа Сліпого, Володимира Стернюка, Мирослава-Івана Любачівського. Відчули, як тут витає Дух вічності. Всі ми щиро молилися і дякували Богові за побачене і почуте з уст о. Мирослава.
Зупинилися у квартирі-музеї блаженного Василя Величковського. Розповідь про його мученицьке духовне життя вела сестра – монахиня ЧСВВ Теофіла. Вела у його скромній кімнатці, в якій є старенький фанерний столик, залізне ліжко з бідненьким спальним гарнітуром. Мощі блаженного Василя Величковського є у нашому катедральному соборі м. Чорткова.
Ми у церкві св. Андрія, яка з 1990 р. є греко-католицькою парафією, в ній служать отці-василіяни. Тут знаходиться Деревлянська чудотворна ікона. Давніше це був римо-католицький костел при монастирі ордену бернардинів. Під час радянських часів костел був недіючий. У монастирському домі сьогодні розміщений центральний державний історичний архів України.
Побували у римо-католицькому архикатедральному соборі Успіння Пресвятої Богородиці. Побачили і відчули дух і силу Господню. У соборі людно. Бачимо засмучених вірних. Це піст, що означає сум. Поляки в очікуванні Воскресіння Спасителя. Тут є мощі Папи Іоана Павла ІІ. Всі молилися у всяких потребах, жертвували.
Гарнізонний храм свв. Апп. Петра і Павла відомий у Львові, як костел Єзуїтів, збудований у стилі раннього бароко на початку XVII ст. У липні 2010 р. храм передали у власність курії львівської архиєпархії УГКЦ під опіку душпастирів центру військового капеланства. З нагоди святкування 20-ї річниці створення Збройних Сил України шостого грудня 2011 року храм було освячено та вперше в його стінах проведено богослужіння за участю військовослужбовців та представників силових структур України. В цій святині ми відчули особливу благодать Божу.
Ми у церкві Преображення Господнього. Вона є першою у м. Львові, яка повернулася до УГКЦ. Ця подія відбулася 29 жовтня 1989 р., в неділю. Священик Преображенської церкви о. Ярослав Чухній з благословення львівського митрополита УГКЦ Володимира Стернюка оголосив під час Літургії молитву за Святійшого Вселенського Архиєрея Іоана Павла ІІ Папу Римського і Блаженійшого патріарха Мирослава - Івана і преосвященнійшого архієпископа і митрополита Володимира Стернюка. Після Служби Божої о. Ярослав зачитав заяву до владики Володимира Стернюка з проханням прийняти його з вірною паствою в лоно греко-католицької церкви. Отця Чухнія підтримала більшість парафіян та інші священики катакомбної церкви. Увечері 29 жовтня та в наступні дні та ночі у храмі залишались як сторожа до сотні греко-католиків. Цілодобові чування тривали кілька місяців. Історія цього Богопосвяченого місця, в яких бувають вірні, паломники збирає людей до спільних молитов, які багато важать.
Вірменський собор – один з найвидатніших храмів старовинного міста, шматочок Вірменії у Львові. У 2013 році святкували 650 років цієї духовної і культурної перлини. Пам’ятка архітектури національного значення у Львові, що належить до світової спадщини ЮНЕСКО. Вірменську церкву збудовано у другій половині XIV ст. (1363-1370 рр.), майстром Дорінгом. 27 березня вірмени святкували Воскресіння Ісуса Христа.
Місто Львів, що його заснував король Данило Романович, упродовж віків залишається неперевершеною пам’яткою світової архітектури. Про це свідчить факт прийняття міста під охорону ЮНЕСКО. Віддавна історико-архітектурний заповідник приваблює шанувальників і знавців історичних пам’яток Львова, які віками створювали талановиті архітектори та будівничі.
Ми покидаємо тебе, благословенний Господом Львове! Їдемо до рідних домівок щасливими, здоровими, виземо багаж духовних знань. Побували в найславетніших святинях. Відкрили для себе їх значимість. Ділилися враженнями. Благословення на повернення у дорогу уділяють наші духовні отці. Згуртувалися і зрозуміли, що у храмах люди гартують свій дух, виховують у собі любов до Бога, ближнього і рідного краю.
Марія Саврук
Парафіянка катедрального собору
Верх. Апп. Петра і Павла м. Чорткова.
Учасниця паломництва