«І ми також повинні за братів душі класти» (1 Ів. 3:16)

Тема цього року: «Віра і милосердна любов».

Минулий рік ми жили, дивлячись на нашу віру, просили Бога побільшити її, а цього року ця віра має дати плоди. Через актуальні події Господь побільшує нашу віру і хоче плодів віри – хоче милосердя – справжніх добрих вчинків.

Ми є свідками кривавих подій. Сотні українців мертвих за те, що просто любили свою батьківщину і хотіли бути вільними. Великий біль в серці кожного з нас – кожного українця. Тепер ніхто вже не може бути байдужим. Кожен з нас старається зробити те, що може для України. І ми знаємо, що робити щось доброго для України – це робити добро для українців – служити людям. Це і є християнство на практиці.

Через актуальні події кожен з нас міняється. На жаль, через сотню, а може і сотні смертей, це велика ціна, але це нас міняє. Думаю, що кожен з нас по-інакшому тепер розуміє значення хреста Господнього – що означає, що Христос помер за мене. Наші герої також померли за нас.

Так цього року ми входимо в піст. Тепер не треба багато слів про піст, чи пояснень, адже кожен з нас робить якесь чи якійсь відречення від себе на користь іншого. Це і є піст. Поділитися їжею, одягом, взуттям, коштами з іншими – це піст. Коли ці вчинки супроводжуються молитвою – це і є життя з Богом. Добрий Господь зараз дуже об­­'єднує всіх нас. Ми повинні дякувати Йому.

Минулий рік ми жили, дивлячись на нашу віру, просили Бога побільшити її, а цього року ця віра має дати плоди. Це шлях відданості Богу і ближнім.

Віра і милосердя є колонами, на яких стоїть Церква і також має стояти наша парафіяльна спільнота.

Запрошуємо всіх до подорожі, і як супровід, взяти собі серйозно до серця слова ап. Івана: «І ми також повинні за братів душі класти» (1 Ів. 3:16). Ці слова зараз стають нашою історією – історією України. І якщо ми увірували і пізнали цю любов Божу, то повинні дати їй свідчення через конкретні життєві рішення: віра – це зустріч з певною Особою, тобто Христом, і наше завдання – впізнати Ісуса в кожному братові чи сестрі, яких зустрічаємо. Тому пропонуємо два способи такої подорожі: перший – подорожувати вдома через певні знаки, які будуть роздані, і допоможуть ближче пізнати Христа також і в спосіб видимий; другий – більш захоплюючий і виразний – брати участь у конкретних ділах милосердя (допомога потребуючим сім’ям, сиротам, служіння в школі-інтернаті тощо) разом з групою осіб, що збираються у храмі щоп’ятниці о 18:00. Цей спосіб простий і гарний, щоб впізнати Ісуса і служити Йому.

Доброї подорожі до Пасхи Христа Розп’ятого і Воскреслого!

Священики Катедрального Собору

Святе Письмо, скарбонка і календарик

Час Великого Посту – час, коли в спосіб особливий християни живуть зв’язок з Богом. Щоб це було практичним, всі ми стараємося робити добро. Головних добрих діл є три: молитва, піст і милостиня.

Пропозиція стосується всіх парафіян, як спільноти, так і кожного особисто.

Запрошуємо почати з Біблії. В кожному домі можемо читати уривки з Євангелія.

Пропонуємо кожній сім’ї зібратися щодня разом о 21:00, помолитися молитви «Царю Небесний» та «Вірую...», та разом прочитати малий уривок зі Святого Письма Нового Завіту; тоді якусь мить побути в тиші, щоб почути, що саме Господь через Своє Слово промовляє до мене, поділитися цим з рідними. Це можна робити вдома.

А в храмі ми спільнотно щосереди о 18:00 читаємо недільне Євангеліє.

Так ми можемо поглибити нашу молитву. Можемо молитися псалмами. Відкрити Біблію означає для нас прийняти запрошення Ісуса жити цей час навернення, як час молитви. Але Біблія закликає нас до практичного досвіду діл милосердя, конкретного досвіду як всередині, так і за межами наших сімей; досвіду, в якому ми повинні побачити себе як зачинателів тої подорожі, що має конкретні плоди, які побільшуються також і кількісно.

Саме тому є пропозиція додати до Біблії скарбничку. В ній збиратимемо не зайве, але те, що зекономили, тобто все те, що ми не витратили на речі пусті чи непотрібні, і хочемо, щоб ці кошти були відведені для благодійності. Таким чином відповімо на слова Ісуса, що закликає нас жити милостиню, як розположення серця і як життя, навантажене тягарами і потребами інших людей. Нарешті, Ісус дає нам напрямок на піст, піст насамперед щодо їжі. Але також піст, який стосується також наших органів чуття: піст, від телебачення, куріння, алкоголю, піст від інтернету і мобільного телефону, піст від спорту або покупок. Піст, загально кажучи, що стосується того, що ми називаємо потребами кожного: жити відмову означає приготуватися насолоджуватися Пасхою в спосіб повніший і живіший.

Також ці умертвлення ми хочемо в якийсь спосіб зібрати і розповісти. Кожному буде запропонований календарик: там є дні посту, і пусті місця, щоб заповнити їх розповідями про ці маленькі щоденні жертви і відмови.

Час Посту і Великодня тоді стане багатшим і красивішим, коли буде залучати громадськість, сім’ї і окремих осіб на шлях, який не тільки дозволяє нам жити в присутності Ісуса, але що дозволить нам зібрати цю пульсуючу присутність Христа всередині церкви.