static-aside-menu-toggler

 

В п’яту неділю великого посту 13 квітня о 15ºº відбулася Хресна Дорога вулицями міста Чорткова, яка була організована міською владою. Благословенням Апостольського Адміністратора о. Дмитра Григорака розпочалася Хресна дорога від найстаршого храму Вознесіння ГНІХ в напрямку до наймолодшого храму – Катедрального Собору Верховних Апостолів Петра і Павла.

8 квітня в приміщені єпархіального управління перед деканами єпархії виступила спільнота АА з Луцька (спільнота Анонімних Алкоголіків), яка поділилася своїм прикладом та власним досвідом, як допомогти узалежненим від алкоголю вирватися з полону зеленого змія. Адже проблема алкоголізму – одна з найстрашніших в історії людства. Зараз важко знайти сім’ю, якої б ця проблема не торкнулася. Всесвітня асоціація лікарів визнала, що алкоголізм – це хвороба, і хвороба, що прогресує. Від неї не можна вилікуватися, але зупинити її розвиток можна. Єдиний порятунок – це повністю припинити пити.

Для того, щоб кинути пити, у даний час існує величезне число різноманітних методів, але за словами наших друзів з Луцька, жодне лікування не допомагає, оскільки знімає тягу до алкоголю лише на деякий час. А головною умовою тверезого життя – це тверезо мислити та спілкуватися з оточуючими і допомогти цьому, власне, покликана програма одужання «12 кроків» Анонімних Алкоголіків (АА).

З благословення Апостольського адміністратора Бучацької Єпархії отця Дмитра Григорака у христопоклінну неділю 30 березня отці Францішкани проводили Духовні Реколекції в Церкві Успіння Пресвятої Діви Марії в м. Борщеві.

В науках основними темами були: молитва, піст, милостиня, покаяння, віра і покликання. Недільне Богослужіння, сповідь, науки про покликання згортували навколо отців вірних, а особливо учнівську і студентську молодь. Оскільки 2008 рік є проголошений УГКЦ роком ПОКЛИКАННЯ то в науках отець Юстиніан, отець Іван, брат Устим звернулися до батьків, які мають на собі обов'язок молитись за дар покликання своїх дітей.



Час Великого посту – це не лише період для зосередження над власним духовним життям і над аналізом учинків. Протягом шести пісних тижнів ми в особливий спосіб згадуємо рідних, близьких та знайомих, які ввійшли в кращий світ, поринули в незбагненну вічність. Хрестопоклонна неділя, що припала на 30 березня, також стала миттю, аби згадати священні імена тих синів і доньок України й Христової Церкви, які свідомо поставили своє життя на олтар найсвятішого – істини. У приміщенні єпархіального управління з’явилось справжнє дітище історії – музей політв’язнів і репресованих, які віддано проповідували національно-релігійну ідею на теренах Чортківщини. Раніше ця святиня пам’яті знаходилась в одній з кімнат Чортківської БС «Карітас» і тепер переселилась ближче до свого ареалу – підвальних в’язничних камер. 


У хрестопоклінну неділю 30 березня, о 15 год. по обіді, відбулась Хресна Дорога вулицями міста Бучача. Розпочалась вона з одного кінця міста і закінчилась в іншому кінці міста. Розпочав і закінчив Хресну Дорогу Апостольський Адміністратор о. Дмитро Григорак, ЧСВВ. Були присутні також о. Макарій Солюк, ЧСВВ – настоятель Бучацького монастиря отців Василіан, Бучацький декан о. Зеновій Войтюк, священики бучацького деканату, православний священик Київського Патріархату о. Петро з Бучача і римо-католицький ксьондз Миколай.

Особливою Хресна Дорога була тому, що хрест був несений усіма людьми (це були діти, молодь, школярі, вчителі, лікарі, влада, підприємці, священики, парафіяни, старші люди та різні братства). Розпочинали нести хрест священики. Довкола хреста діти несли віночки, а за ним молодь несла образи кожної стації.

Останніми днями стало відомо, що ієромонахи ЧСВВ Ілля А. Догнал, Методій Р. Шпіржик, Маркіян В. Гітюк та священик Роберт Обергаузер заявили, що вони є висвячені на єпископів Української Греко-Католицької Церкви. Як Верховний Архиєпископ Української Греко-Католицької Церкви бажаю подати до відома наступне:

1. Синод Єпископів УГКЦ ніколи не пропонував вищеназваних осіб як кандидатів на єпископський сан;
2. Вони ніколи не одержували благословення Папи Римського, як цього вимагає церковний закон.

Тому, незважаючи на їхні заяви, не можна їх уважати єпископами Української Греко-Католицької Церкви.

Бажаю пригадати, що відповідно до церковного законодавства, а саме Кодексу Канонів Східних Церков (канону 1459 §1), коли б єпископи без доручення компетентної влади Синоду єпископів під проводом Верховного Архиєпископа Києво-Галицького, а особливо без благословення Святішого Отця Папи Римського, висвятили когось на єпископа і хтось прийняв би від них в такий спосіб свячення, то у такому випадку, як ті, хто святив, так і ті, кого висвятили, повинні бути покарані великою екскомунікою, тобто відлученням від Католицької Церкви.

Всечеснішим і преподобним душпастирям забороняється приймати чи запрошувати вищезгаданих осіб до сповнення будь-якого священнослужіння.

Дано в Києві, при соборі Христового Воскресіння,
23 березня 2008 року Божого

+ ЛЮБОМИР