28 травня в приміщені єпархіального управління Бучацької Єпархії з благословення Апостольського Адміністратора о. Дмитра Григорака відбулося урочисте вручення сертифікатів-посвіток з міждисциплінарного курсу лекцій на тему «Етика родинного життя. Християнський погляд», який проводили викладачі Інституту родини та подружнього життя від Українського Католицького Університету.
Звучала щира подяка всім викладачам з УКУ, які протягом 7-ми тижнів приїжджали в Чортків, щоб викласти увесь матеріал, а разом з тим слова подяки були звернені також до учасників цих курсів, які у свій вільний час приходили на лекції. Подяка линула до всіх, а разом з подякою й заклик до праці, щоб той час який був потрачений на навчання не пропав на марне, але тепер, щоб кожний озброївшись знанням, став до боротьби за правду, за життя на прославу Всевишнього.
З 20 по 22 травня 2008 року, у відомому Марійському відпустовому місті Марія Повч в Угорщині проходила зустріч єпископів Східних католицьких Церков Європи. У зустрічі взяли участь понад 30 єпископів та апостольських адміністраторів з Білорусі, Італії, Польщі, Румунії, Сербії, Словаччини, Угорщини, України та Чехії.
Колись найбільш відомою і вшанованою в Мукачівській єпархії була ікона Богородиці Маріяповчанської, намальована закарпатським іконописцем Стефаном Папом у 1676 р. Після чуда сльозоточіння ікони Богородиці в намісному ряді руської приходської церкви 1696 р. села Марія-Повч (сучасна Угорщина), вона стала чи не найбільшою святинею для вірних тодішньої Мукачівської єпархії. З найвіддаленіших куточків Карпат до неї сходилися люди засвідчуючи свою віру і любов до свого обряду, адже останній був і одною з головних форм власної самоідентифікації. Однак, з 1918 р., після входження Закарпаття до складу новоствореної Чехословацької республіки, найбільша святиня єпархії опинилася за кордоном.
Детальніше: Зустріч єпископів Східних католицьких Церков у відпустовому місці Марія Повч (Угорщина).
В мальовничому містечку Борщів Тернопільської області зведено ще один храм греко-католицькою громадою. Розпочалася будова храму Св. Івана Хрестителя в 2000 році з нагоди 2000 літнього ювілею Різдва Христового, але будівництву передувала одна історія, яка сталася ще за довго до початку будівництва. Зі слів п. Надії Левчук, яка проживає в сусідньому селі, їй приснився сон, що на тому місці, де зараз є зведений храм, вона бачила Христа, який стояв на цьому місці. В той час ніхто ще не думав та не планував ніякого будівництва, лише через деякий час парафіяни вирішили побудувати на цьому місці храм.
Павлюк Іван Миколайович взявся за проект майбутньої церкви, як архітектор він накреслив креслення та зробив проект цього храму. Із 12-и проектів, які були представлені на конкурс, проект п. Івана зайняв 1-ше місце на обласному рівні.
13 травня в приміщені єпархіального управління відбулося засідання священиків та мирян з богословською освітою. На це засідання прибула зі Львова п. Ганна Боднар – голова Українського Богословського Наукового Товариства. З благословення Апостольського Адміністратора о. Дмитра Григорака та згідно з канонічним правом і статутом було створено осередок Українського Богословського Наукового Товариства Бучацької Єпархії.
На цьому, першому, засіданні було обрано на голову УБНТ бучацького осередку, шляхом таємного голосування, о. д-р. О. Шумелду, а також секретаря ліц. п. Марію Бик.
На наступному засіданні, яке відбудеться 10-го червня, планується заслухати доповідь пані Аліції Хрін зі Львова, на тему: «Примат папи в творах Смотрицького».
Підготував ліц. Володимир Білінчук
Прес-секретар Бучацької
єпархії УГКЦ
Багато років підряд день деканату відзначалося в деканальній церкві у Золотому Потоці, а цього року святкування відбулося в с. Сновидів церкви Пресвятої Богородиці. Дуже багато людей зібралося у сільській церкві. Вони були присутні на Святій Літургії, посповідались і прийняли Святе Причастя.
Усі священники Золотопотіцького деканату прибули на це свято і так, як свято припало на 1-ше травня, отці розпочали цьогорічні маївки, тобто молебень до Матері Божої, який служиться протягом травня місяця.
В змістовній, пройнятій євангельськими мотивами проповіді, отець мітрат Василь Бігун, декан Золотопотіцький, довів до відома, що згідно з рішенням Синоду Єпископів, 2008р. є присвячений питанню християнського покликання. Отець Василь наголосив, що в наш мирний час відбуваються масові дітовбивства (аборти), тому закликав всіх парафіян більше звертати увагу на заповіді Божі і дотримуватись норм християнської етики.
Всі священики після Богослужінь поділились спільним пасхальним свяченим яйцем і молились за світлу долю Українського народу, за здоров’я і добробут християн.
Олег Наливайко
Вчитель – пенсіонер
У третій день великодній свят у храмі Успіння Пресвятої Діви Марії вірні отримали благословення через мощі святого Шарбеля. Їх доставив зі Львова о.Антоній на прохання пароха о.Богдана Боднара, щоб укріпити людей у вірі, любові, милосерді, доброті, всепрощенні. Ліванський святець, божий цілитель Шарбель дарує зцілення, розраду, порятунок, як за життя, так і після смерті. Господь обдарував його ласкою творити дива: звільняти грішників від тягарів гріха,оздоровлювати душі й тіла недужих, сумних втішати.
Вибранець Господній народився 8 травня 1828 року у гірському селі Бекаа-Кафра на північ від Бейрута. Був наймолодшим серед п’яти дітей і мав ім’я Йосиф. Ще юнаком усвідомив, що Бог сотворив його серце для Себе. Присвятивши себе монашеству, вчився 6 років у семінарії. Здобувши освіту не цурався найважчої монастирської праці, дні і ночі проводив в молитві. Пробувши 15 років у монастирі, він усамітнився в пустельній келії на 23 роки. 16 грудня 1898 року він важко захворів і через 8 днів, в надвечірня Різдва Христового закінчив свій земний шлях. Але дива з оздоровлення він продовжував здійснювати і після смерті. 5 жовтня 1965 року преподобного Шарбеля було проголошено блаженним, а через 12 років — святим. Папа Римський Павло VI з цієї нагоди сказав: «... Цей унікальний син, миротворець, який в усій протилежності поза світом тільки в Господі шукав миру... Сьогодні це дорогоцінний монах... і достойний представник Східних Церков та знаменитої монашої традиції постає перед нами як приклад для цілого світу... Щоб спасти цей світ, завоювати його духовно, необхідно так жити, як цього бажає Христос... Святий Шарбель із Анная нам сьогодні нагадує про це із незрівнянною силою.»
У Борщівському храмі, як і в багатьох храмах України, в ці дні вірні проводять в молитві до святого Шарбеля.Сторінка 574 із 613
