static-aside-menu-toggler

 

Парафією можна впевнено назвати ні священну споруду, ні територіальну округу населеного пункту, а духовно свідому й укріплену у вірі спільноту християн, які  люблять Христа, плекають Його науку, прямують за своїм душпастирем, не зважаючи на погрози, цькування і навіть смерть. І для того, щоб парафія була споріднена, активна і практикуюча, не так уже й обов’язкові величні храми, хоча сьогодні український народ нарешті може спокійно будувати святині, єднаючись у них із Всемогутнім. У часи, коли наша Церква страждала від жорстоких дій тоталітарних систем, спільнота парафіян існувала повсюди: переховуючись у лісах, відправляючи Богослужіння на кладовищі під прицілом «червоного ока» і скрито приймаючи Найсвятіші Тайни у приватних помешканнях. Усе це нині згадується, як історичний сон, який реально відбувався, хоч було б краще без нього. У цьому моторошному сні добро вершило бій зі злом, боязнь перепліталась з надією на краще, кожен наступний день міг стати днем розлуки зі земним світом.

 

Однією з наболілих проблем українського суспільства і надалі залишається проблема алкоголізму, від якої страждає багато українців. Страждають не тільки самі залежні, але і їхні сім’ї та рідні. Тому проблема алкоголізму стається суспільною трагедією і суспільство повинно шукати можливі шляхи виходу з цієї кризи.

Патріарша Комісія УГКЦ в справах душпастирства та охорони здоров’я у своїй структурі має підкомісію «За тверезе життя», яка власне, займається проблематикою алкозалежних.

 

За великої кількості вірних, гостей з сусідніх парафій відбулося величаве посвячення відреставрованого храму Перенесення мощей св. Миколая в селі Свидова, Улашківського деканату, завдяки невтомній праці декана Улашківського о. Дмитра Подоби, Цей храм був збудований ще у 1843 році і тепер через 165 років храм пережив нове народження.  Розпочалося святкування із зустрічі Апостольського Адміністратора Бучацької Єпархії о. Дмитра Григорака, ЧСВВ, а також отців, які прибули на це величаве торжество з Улашківського та Чортківського деканатів. Після освячення храму розпочалася Божественна Літургія. На проповіді о. Дмитро наголосив на присутності Ісуса не лише у цьому наново освяченому храмі, але й у храмах наших душ, які ми повинні зберігати і будувати від самого дитинства. Щоб це Боже благословення супроводжувало нас через ціле наше життя, стало нам правдивим дороговказом, правдивою дорогою, яка заведе нас до істинної цілі християнина – до Бога.

 

7-8 листопада в Києві відбувся II з’їзд мирян УГКЦ під гаслом «Моя участь в житті парафії, Церкви та держави». Перший з’їзд мирян в Рудно м. Львів в 2006 році.

Учасниками з’їзду були зо три сотні осіб з усіх єпархій УГКЦ, а також представники мирянських, парафіяльних та поза парафіяльних об'єднань, серед яких: спільнота міжнародного християнського руху "Віра і Світло", "Матері в молитві", молодіжні об'єднання УМХ, рух "За життя" та інші.

Після спільної молитви, урочистого відкриття та привітань відбулися виступи доповідачів, де основна увага приділялася питанням: покликання мирянина до святості, парафія, як місце освячення в Церкві, відповідальність мирянина, а також пароха за розбудову парафії.

Вітальне слово патріарха нашої Церкви учасники з'їзду почули другого дня. А першого дня їхній увазі були представлені доповіді о.Володимира Ждана – "Вплив  парафії на обличчя Церкви" та Юрія Підлісного "Роль парафії у житті суспільства та держави". Також мали змогу послухати представників різних мирянських спільнот, де вони розповідали про працю у спільноті, як спільнота впливає на своїх учасників та на них самих. Від Бучацької єпархії з доповіддю виступила п. Леся Торончук з темою: «Розбудова парафії: відповідальність мирянина». 

 

Українська Церква сьогодні по-особливому дбає за розвиток молодого покоління, адже саме воно є опорою її майбутнього. У середовищі УГКЦ уже кілька років поспіль прогресують молодіжні рухи і збільшується кількість організацій та спільнот, які ширяють християнську мораль, сповідують патріотизм і викорінюють залишки комуністичного режиму. Про діяльність християнських молодіжних згуртувань та їх плани на майбутнє говорили делегати 4-ї сесії Патріаршого Собору, який відбувся у серпні 2007 року Божого в Києві.

Сьогодні наша Церква в особі її ієрархії зацікавлена роботою з молоддю та прагне визначити, які зміни з’явились після минулорічної всесвітньої зустрічі української молоді. Саме тому в м. Новояворівськ 23-26 жовтня відбувся з’їзд «Молодь у Церкві ІІІ тисячоліття: рік після Собору». На зустрічі зібрались делегати з усіх єпархій та екзархатів УГКЦ, аби обговорити рівень виконання резолюцій 4-ї сесії Патріаршого Собору та представити звітні доповіді про роботу з молоддю. На з’їзд прибули Патріарх УГКЦ Блаженніший Любомир Гузар та голова Патріаршої комісії у справах молоді о. Йосиф Мілян. Конференція відбувалась у реколекційному молодіжному центрі імені Андрея Шептицького.

На зустріч прибули делегати і Бучацької єпархії на чолі з головою Комісії у справах молоді о. Ігорем Середою. Здобутки діяльності єпархіальних молодіжних організацій і спільнот та певні напрацювання у роботі з молоддю та підростаючим поколінням презентували члени товариства «Цвіт» з Мельниці-Подільської та Марійська дружина м. Копичинці.

 

Ти поклич, я почую,
Ти поклич, я піду
За Тобою, мій Боже, до краю землі

Синодом єпископів УГКЦ цей рік є проголошеним роком християнського покликання. Час, який переживають, молоді люди  є дуже важливим періодом усвідомлення та реалізації саме християнського покликання, це час, коли приймаються рішення щодо нашого життєвого шляху.

Сьогодні багато молодих людей дивиться на своє життя з побоюванням, властивим людині острахом, і ставлять собі багато питань стосовно свого майбутнього. Занепокоєні, ми запитуємо: як віднайти себе у світі, який повен несправедливості та страждання? Як ставитись до егоїзму і насильства, які іноді здаються переважаючими? Як надати повного значення своєму життю? Як спричинитись до того, щоби любов, радість, мир, довготерпеливість, лагідність, доброта, вірність…переповнили цей зранений світ, а насамперед, світ молоді?