Святковий день, якого чекали всі

14 вересня, у неділю, у церкві Успіння Пресвятої Діви Марії УГКЦ, відбулося пошанування ікони Борщівської Божої Матері. Вона намальована у традиційній давній борщівській вишивці, де поєднуються чорний і червоний кольори. Слід пам'ятати, що ікона примножує християнські чесноти, спонукає жити згідно з заповідями Божими. Вона закликає до високих моральних цінностей, ікона нагадує про ті життєві принципи, згідно з якими кожна людина повинна формувати свою особистість. Ікона спонукає до гармонії тіла, духу та інтелекту Моральний вплив ікони на батьків, дітей, родину - один із визначних релігійних чинників, стосунків у сімї. Вислів "Міцна родина сильна держава" — говорить сам за себе. Це святкування було проведено паралельно із мистецьким заходом "В Борщівському краї цвітуть вишиванки" Краса талантів, що передається у вишивці, — це Боже благословення для нашого народу.

Детальніше: Святковий день, якого чекали всі

Оголошення

Слава Ісусу Христу !

Дорогі в Христі брати і сестри, щиросердечно запрошуємо Вас розділити з нами радість освячення нижньої церкви св. Василія Великого, за адресою м. Луцьк вул. Карпенка - Карого 5, яке відбудеться 5 жовтня 2008 року Божого о 12. 00, здійснять владики Йосафат Говера Екзарх Волинський УГКЦ і Маркіян Трофимяк єпископ для Римо-католиків, з участю Апостольського Адміністратора Бучацької Єпархії УГКЦ о. Дмитра Григорака ЧСВВ,  Протоігумена провінції Найсвятішого Спасителя в Україні о. Йоанікія Чверенчука ЧСВВ, представників духовенства, вірних та державної влади.

Ласкаво запрошуємо на спільну молитву та чин освячення храму.

о. настоятель Терентій Цапчук ЧСВВ та отці монастиря.

Розвиток Христової Церкви на Волинських землях.

Ще з прадавніх часів чернече життя і діяльність Василіян тісно пов'язані з Христовою Церквою у різних частинах України.

У монастирських хроніках є відомості, що з 1720 року отці Василіяни,  жили та євангелізували у Луцьку, де вже мали свій монастир, посвячений св. Івану Богослову. Враз з важкими часами та ліквідацією нашої Церкви і монастирів, занепадало чернече життя.

Місія отців Василіян на Волині після виходу нашої Церкви з підпілля відродилася після 150-річної перерви. Оскільки колишній монастир не вдалося повернути,  Отці Василіяни переїхали жити в іншу частину Луцька, 55-ий мікрорайон на вул. Карпенка - Карого 5. Тут вони зробили на основі металевого вагончика, тимчасовий монастир із трьох кімнат. З 1995 року служив о.Григорій Бардак ЧСВВ. Цього ж року, ченці розпочали зведення монастиря і величавого собору св. Василія Великого. Його наступником став о. Дмитро Григорак ЧСВВ, тодішній ігумен, а нині Апостольський Адміністратор Бучацької Єпархії УГКЦ. Саме о. Дмитро зорганізував та провів основну частину будівництва церкви та монастиря.

На даний час настоятелем монастиря та церкви є о. Терентій Цапчук ЧСВВ, який ревно продовжує будівництво величавого храму. З Ласки Божої та щедрості жертводавців і фундаторів вдалося закінчити будівельні роботи частини монастиря, де служать Господеві та Українському народу, враз з своїм настоятелем, о.Григорій Бардак ЧСВВ та о. Атанасій Кулинич ЧСВВ. Тепер завершується будівництво нижньої церкви, яке планується закінчити до 5 жовтня 2008 р. Б.

Подав о. Симеон Манько ЧСВВ
секретар Апостольського Адміністратора Бучацької Єпархії УГКЦ

Завершився судовий процес у справі "підгорецьких отців"

У перших числах червня 2008 року Колегіальний трибунал Сокальсько-Жовківської єпархії у карних процесах ієромонахів ЧСВВ Іллі А. Догнала, Методія Р. Шпіржіка, Маркіяна В. Гітюка та священика Роберта Обергаузера виніс вироки на першому ступені суду, а саме, що зазначені священики повинні бути покарані великою екскомунікою. У вироку згідно із законом було зазначено, що "хто вважатиме себе покривдженим даним вироком має право протягом 15 корисних днів від відомості про оголошення вироку апелювати до Трибуналу Верховного Архиєпископа УГКЦ за адресою: площа Святого Юра, 5; м. Львів, 79000; Україна", - це зазначені священики зробили 12 червня 2008 року.

Колегіальний Трибунал Верховного Архиєпископа УГКЦ на другому ступені суду, розглянувши апеляцію ієромонахів ЧСВВ Іллі А. Догнала, Методія Р. Шпіржіка, Маркіяна В. Гітюка та священика Роберта Обергаузера від вироків, на засіданні 29 серпня 2008 року, вболіваючи за добро Церкви, а також духовне добро вірних і в ім\'я Пресвятої Трійці, призиваючи поміч Святого Духа, визнав правові і фактичні аргументи вироків, винесених на першому ступені судочинства, потвердив ці вироки, яким визнано зазначених осіб винними у вчинені злочинів, а саме:

- незаконне присвоєння уряду та незаконне виконування служіння (порушення кан. 1462 ККСЦ);

- розпалювання бунту та ненависті проти місцевого ієрарха Владики Михаїла (Колтуна) і Верховного Архиєпископа Києво-Галицького Любомира (Гузара) та підбурювання підлеглих до непослуху щодо них (порушення кан. 1447 §1 ККСЦ);

- нанесення кривди та важкої шкоди добрій славі вищезгаданих особі та інших ієрархів УГКЦ через наклепи (порушення кан. 1452 ККСЦ);

та виніс кару великої екскомуніки. Вирок, винесений Апеляційним трибуналом, є остаточним.

"Що стосується інших осіб - духовних і мирян, які співдіяли та підтримували вказаних священиків, Трибунал Верховного Архиєпископа УГКЦ застерігає, що їхній канонічний статус у Католицькій Церкві є під загрозою з огляду на небезпеку приєднання до групи осіб, які вчини важкі злочини. Тому цей Трибунал закликає їх підпорядкуватися рішенням Єпископа Сокальсько-Жовківської єпархії Греко-Католицької Церкви та ієрархів цієї Церкви", - читаємо у декреті Владики Михаїла (Колтуна), який видано 10 вересня 2008 року за результатами судового процесу.

"Вирок церковного суду першої і другої інстанції засвідчує болючий для Церкви факт, що через свої амбіції, слова, поведінку священики Ілля А. Догнал, Методій Р. Шпіржік, Маркіян В. Гітюк та Роберт Обергаузер поставили себе поза церковною спільнотою, поза межі Католицької Церкви. Вони говорили, що бажають реформувати Церкву, робити для неї добро. Однак через свій спосіб діяння вони завдали церковному тілу тільки шкоди і терпіння через замішання, яке посіяли своїми висловлюваннями у серцях вірних. Щиро сподіваюся, що судовий вирок стане для них нагодою застановитися та критично поглянути на свої дії, які спричинили такий сумний підсумок", - у коментарі для Департаменту інформації сказав Блаженніший Любомир.

Департамент інформації УГКЦ

Звернення

Підгірці 19, Бродівський р-н,
Львівська обл., 80660, Україна,
о.Іллі Догналу,ЧСВВ; о.Методію
Шпіржіку,ЧСВВ; о.Маркіяну
Гітюку, ЧСВВ ; о.Самуїлу
Р.Обергаусеру,ЧСВВ.

Звернення.

Ми, нижчепідписані священники Гримайлівського деканату Бучацької єпархії УГКЦ глибоко стурбовані вашою діяльністю, яка спрямована на розкол Церкви Христової, зокрема нашої УГКЦ.

Про таких, як Ви Христос каже:"! коли хто скаже тоді вам : Глянь, ось Христос,чи онде, - не вірте, бо встануть лжехристи та ложні пророки, які чинитимуть великі знаки й чуда, щоб, коли можна, звести навіть і вибраних. Ось я попередив вас."( Мт.24,23-25.) "Глядіть, щоб вас не звели: багато бо прийде в моє ім"я і буде казати: Це я, - і: Час наблизився. Не йдіть слідами за ними."( Лк.21,8-9).

Наша церква, як рідна мати, прийняла Вас тут на українській землі, мов блудних синів, - сподіваючись на ваше покаяння. Але тепер Ви показали своє справжнє лице "вовків в овечих шкурах''.

Тому виходячи з вищесказаного, доводимо до вашого відома,що залишаємося вірними синами  нашої УГКЦ І визнаємо над собою духовну владу   Верховного Архиєпископа   Кардинала Любомира Гузара і Апостольського Адміністратора Бучацької єпархії УГКЦ о. Дмитра Григорака, ЧСВВ., а від Вас ВИМАГАЄМО:

а) припинити ваші нападки на УГКЦ на чолі з Верховним Архиєпископом Блаженнішим Любомиром Кардиналом Гузаром;
б) пам'ятаючи церковну заповідь: "Злих книжок(листів) і часописів не читати" вимагаємо, щоб ви більше своїх листів на нашу адресу не висилали;
в) покайтеся, бо "хто сіє вітер, пожне бурю".

24 серпня 2008 р.Б.