static-aside-menu-toggler

«Церква-це духовна лікарня.
Ті, що до неї приходять,
повинні отримувати відповідні ліки,
прикладати їх до своїх ран і тоді відходити.»

(св.Іван Золотоустий )

20 листопада УГКЦ вшановує пам’ять співзасновниці Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії блаженної Йосафати Гордашевської, а 25 листопада вшановуємо пам’ять священномученика Йосафата Кунцевича, єпископа Полоцького.

Для Парохіяльного храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Базар Чортківського  району ці дні мають особливе духовне забарвлення. Адже у цьому сільському храмі спочивають мощі тих великих святих. Кожен парафіянин несе Їм свої болі й тривоги, радощі і печалі та свою вдячність і свої надії. Село, таким чином, одержало особливу Божу ласку і милість Господню.

Тому 23 листопада в селі відбувся великий, великий відпуст з нагоди вшанування пам’яті блаженної Йосайати Гордашевської і Священномученика Йосафата Кунцевича.

Підготовка до цієї глибоко духної події почалась заздалегідь з дев'тиденним Молебнем до Священномученика Йосафата і блаженної Йосафати. 19 листопада до парохіяльного храму на запрошення місцевого пароха о.Ігора Ракочого, який надзвичайно ревно турбується про духовний ріст парафії, прибули сестри монахині Йосафатки Іринея та Віра. Ті дні Відпусту в селі витав дух блаженного піднесення. Сестри монахині в четвер і п'ятницю мали духовні зустрічі з учнями школи, які залишили в дитячих душах добрі знаки Божої Ласки. У храмі, щоденно, з участю сестер служили Утрені і Вечірні, що завершувались реколекційними науками для всіх присутніх. Сестри Йосафатки залучили до активної участі у всіх богослужіннях дітей, вивчили з малими парафіянами мелодійні псалмоспіви, що додавали особливої урочистості під час богослужінь, співаної Вервиці.

 

Нещодавно з офіційним візитом на Західноукраїнські землі прибув з Відня референт «Місія Про Європа» п. д-р. Отмар Колляр. Основною метою візиту, побачити реалії українського суспільно-церковного життя, для того щоб нав’язати тісну співпрацю. В рамках візиту відбулися зустрічі із ієрархами та представниками західноукраїнських єпархій УГКЦ.

В свою чергу п. д-р. Отмар Колляр відвідав Бучацьку єпархію. На зустрічі з Апостольським Адміністратором  о. Дмитром Григораком, ЧСВВ, обговорено актуальні справи та проблеми єпархії, про можливість співпраці. Також у формі діалогу проведена зустріч з духовенством, студентами Чортківської дяківсько-катехитичної  академії імені священомученка Григорія Хомишина. Референт «Місія Про Європа» зацікавився реалізацією єпархіальних проектів, відвідав катедральний храм святих апостолів Петра і Павла у м. Чортків. Зацікавився  Папським відпустовим центром при монастирі оо. Василіян с. Улашківці. Після спільної молитви перед чудотворною іконою Улашківської Пресвятої Богородиці, оглянув будівництво монастиря та ознайомився з подальшими планами реконструкції будинку для паломників у Марійському духовному центрі. Після цього побував у приміщенні відновлюваної Язлівецької катехитичної школи. Свій візит п. д-р Отмар Колляр закінчував оглядом будівництва прокатедрального храму у м. Бучач.

На закінчення референт Папської організації «Місія Про Європа» виявив своє зацікавлення у подальшій співпраці на благо Христової церкви.

 

У суботу, 22 листопада, Українська Греко-Католицька Церква, разом із іншими Церквами та релігійними організаціями України, торжественно поминала невинні жертви трагічного Голодомору 1932-33 років.

Листом до всіх отців-душпастирів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ Блаженніший Любомир, Глава УГКЦ, доручив священнослужителям відзначення 75 річниці Голодомору "належно провести на парафіяльному рівні та взяти участь у офіційних місцевих відзначеннях". У рамках поминальних днів на парафіях Бучацької Єпархії було відслужено заупокійні Святі Літургії та панахиди з відповідними проповідями та були засвічені свічки у вікнах.

В м. Чорткові на центральному цвинтарі відбулася траурна академія та панахида, яку очолив Апостольський Адміністратор о. Дмитро Григорак, ЧСВВ у спів служінні  о. Андрія Мельника, о. Богдана Шкільницького, о. Михайла Левковича та о. Мирона.

У своїй проповіді о. Дмитро звернувся до всіх християн словами за єдність між собою та за єдність з нашим Господом, саме тоді, заручившись такою єдністю, ми завжди будемо впевнені в тому, що таке лихоліття більше не повториться, бо коли з нами Бог, то хто проти нас?!!

 

Парафією можна впевнено назвати ні священну споруду, ні територіальну округу населеного пункту, а духовно свідому й укріплену у вірі спільноту християн, які  люблять Христа, плекають Його науку, прямують за своїм душпастирем, не зважаючи на погрози, цькування і навіть смерть. І для того, щоб парафія була споріднена, активна і практикуюча, не так уже й обов’язкові величні храми, хоча сьогодні український народ нарешті може спокійно будувати святині, єднаючись у них із Всемогутнім. У часи, коли наша Церква страждала від жорстоких дій тоталітарних систем, спільнота парафіян існувала повсюди: переховуючись у лісах, відправляючи Богослужіння на кладовищі під прицілом «червоного ока» і скрито приймаючи Найсвятіші Тайни у приватних помешканнях. Усе це нині згадується, як історичний сон, який реально відбувався, хоч було б краще без нього. У цьому моторошному сні добро вершило бій зі злом, боязнь перепліталась з надією на краще, кожен наступний день міг стати днем розлуки зі земним світом.

 

Однією з наболілих проблем українського суспільства і надалі залишається проблема алкоголізму, від якої страждає багато українців. Страждають не тільки самі залежні, але і їхні сім’ї та рідні. Тому проблема алкоголізму стається суспільною трагедією і суспільство повинно шукати можливі шляхи виходу з цієї кризи.

Патріарша Комісія УГКЦ в справах душпастирства та охорони здоров’я у своїй структурі має підкомісію «За тверезе життя», яка власне, займається проблематикою алкозалежних.

 

За великої кількості вірних, гостей з сусідніх парафій відбулося величаве посвячення відреставрованого храму Перенесення мощей св. Миколая в селі Свидова, Улашківського деканату, завдяки невтомній праці декана Улашківського о. Дмитра Подоби, Цей храм був збудований ще у 1843 році і тепер через 165 років храм пережив нове народження.  Розпочалося святкування із зустрічі Апостольського Адміністратора Бучацької Єпархії о. Дмитра Григорака, ЧСВВ, а також отців, які прибули на це величаве торжество з Улашківського та Чортківського деканатів. Після освячення храму розпочалася Божественна Літургія. На проповіді о. Дмитро наголосив на присутності Ісуса не лише у цьому наново освяченому храмі, але й у храмах наших душ, які ми повинні зберігати і будувати від самого дитинства. Щоб це Боже благословення супроводжувало нас через ціле наше життя, стало нам правдивим дороговказом, правдивою дорогою, яка заведе нас до істинної цілі християнина – до Бога.