ЗВЕРНЕННЯ

Голові Чортківської РДА
п. Тарасу Капусті
Голові Чортківської РР
п. Роману Чортківському
Голові міста Чорткова
п. Ігорю Билиці

Від 23 травня 2009 р.Б.

ЗВЕРНЕННЯ

Християни усіх конфесій м. Чорткова стурбовані подіями останніх днів, де складається враження, що наше християнське місто стало окуповане поганською сектою – Кришнаїтів, які під прикриттям святкування і запізнання з культурою Індії та індійськими танцями відкрито пропагують свою антихристиянську, поганську віру і культуру.

Християнська громадськість м. Чорткова стурбована проблемою збайдужіння співгромадян, до споконвічної християнської, національної традиції і патріотизму, наводимо приклад: 22.05.09 р. На центральному майдані біля пам’ятника Т. Г. Шевченку на панахиді з приводу святкування пере захоронення Кобзаря були присутні 17-20 осіб, натомість на стадіоні по вул. В. Великого на поганському збіговиську Кришнаїтів кілька сотень осіб, з яких більша половина молоді.

Подаємо Вам деякі відомості про тих, хто називає себе кришнаїтами.

КРИШНАЇТИ – Послідовники релігійно-містичної секти, що спирається на індуїстський канон, в основі якого лежить віра в бога Крішну. Крішна – однa з іпостасей Бога в індуїзмi.

Детальніше: ЗВЕРНЕННЯ

Улашківська церква Різдва Божої Матері – Базиліка з папським відпустом

Монастирська церква Улашківської обителі Отців Василіян, що знаходиться на Тернопільщині, Чортківського району, була піднесена до статусу базиліки, яка відтепер духовно споріднена з папською базилікою Святої Марії Більшої (Santa Maria Maggiore) у Римі. 31 травня 2009 р., під час урочистостей в Улашківському василіянському монастирі, про це офіційно оголосив Канонік базиліки Святої Марії Більшої Преосвященний владика Іриней Білик, ЧСВВ.
На урочистості в Улашківцях були присутні о. Порфірій Підручний, ЧСВВ, Радник Протоархимандрита з Риму та Протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя отців Василіан в Україні о. Йоанікій Чверенчук, ЧСВВ. Разом з владикою Іринеєм, який очолив Архиєрейську Святу Літургію і виголосив проповідь, співслужили отця василіяни і священики з різних єпархій Української Греко-Католицької Церкви.

Всі, хто відбув прощу до чудотворних ікон Пречистої Діви Марії та св. Івана Хрестителя в базиліці Різдва Божої Матері у відпустовому центрі Бучацької єпархії Української Греко-Католицької Церкви в Улашківцях, отримали Свідоцтва Прочанина та образки чудотворної ікони Божої Матері з римської базиліки Святої Марії Більшої.

Детальніше: Улашківська церква Різдва Божої Матері – Базиліка з папським відпустом

Під Твою милість прибігаємо

З благословення Апостольського Адміністратора у суботу 23 травня у соборі Петра і Павла відбулися нічні марійські чування для учасників Апостольства молитви Бучацької єпархії. Вони розпочалися з молебня до Богородиці і вступного слова Апостольського Адміністратора о. Дмитра Григорака, ЧСВВ, який наголосив на важливості апостоляту молитви в наш час. Апостол – посланець, а апостол молитви – є той, хто покликаний молитися за тих людей, з якими перебуває, за спільноту, громаду… Після великої вечірні нічні чування продовжувалися молитвою на вервиці та духовними роздумами над життям Марії, її материнством. Впродовж чувань учасники мали можливість приступити до Святої Тайни Покаяння.

В 01.00  відбулася Божественна Літургія. А о 03.00 усі процесійно вирушили містом до фігури Люрдської Богородиці (що на вулиці С. Бандери), де відслужили молебень і цим закінчилися чування.

Подібні духовні практики сприяють єднанню молитовних спільнот. Це дає можливість переживати членами  Апостольства Молитви сопричастя одного з одним та Богом і, таким чином, єднатися в єдину молитовну спільноту Містичного Тіла Христового.

СПЕРШУ ХРЕСТ, А ЗГОДОМ ЦЕРКВА – ТАК НАРОДЖУЄТЬСЯ НОВА ПАРАФІЯ У ГОРІШНІЙ ВИГНАНЦІ

Не випадковість – постійно зустрічати в українських містах, а ще більше у селах багато каплиць, розп’ять і символічних релігійних монументів. Віддавна наш глибокодуховний народ дбав про те, щоб постійно перебувати з Богом, не зважаючи на час і місце. Тому каплички і хрести часто зводили на перехрестях доріг, де висока ймовірність нещасних випадків, або ж на вершинах гір, щоб пригадувати сумнозвісну Голгофу.

У неділю Сліпородженого нове хресне знамено постало і в селі Горішня Вигнанка неподалік Чорткова. Його місія – засвідчити Христову перемогу над смертю і довести, що місце біля хреста – вже освячене, адже незабаром тут має з’явитись храм – ще одна греко-католицька святиня в сакральному ансамблі нашої єпархії. Часто буває так, що будівництво церкви розпочинається разом із формуванням та утвердженням громади. Однак у Горішній Вигнанці все по-іншому, адже громада існувала тут з давніх-давен і територіально належала до парафії Вознесіння Господнього у Чорткові. Тому можна вважати, що історія греко-католицької громади Горішньої Вигнанки є частиною славного минулого Вознесенської парафії, адже у свій час церква разом із навколишніми будівлями вздовж річки Серет належали селу Долішня Вигнанка, яке згодом стало частиною Чорткова. З легалізацією діяльності УГКЦ у церкві Вознесіння Господнього розпочалися Богослужіння. На початку 90-х минулого століття це був єдиний греко-католицький храм міста. Отож відвідували його віряни з усього Чорткова й околиць. Горішня Вигнанка теж була під юрисдикцією цієї парафії, навіть до того часу, коли в місті поставали нові парафії УГКЦ. Відтепер громада села матиме власну дерев’яну церкву-капличку, яку планують перенести з мікрорайону «Синякова», де минулого року освятили новозбудований храм. Ця капличка також уже має свою історію й наповнена молитовним духом. Спершу в ній молилась громада парафії Верховних апостолів Петра і Павла, поки тривало будівництво Катедрального собору. Потім капличка постала на «Синяковій». Тепер служитиме духовним пристановищем для мешканців Горішньої Вигнанки.

Детальніше: СПЕРШУ ХРЕСТ, А ЗГОДОМ ЦЕРКВА – ТАК НАРОДЖУЄТЬСЯ НОВА ПАРАФІЯ У ГОРІШНІЙ ВИГНАНЦІ

Її покликав Господь, щоб через неї розбудити покликання в інших

2 тижні наперед сестра Тарзикія знала що буде вмирати. Апостольський Адміністратор о. Дмитро Григорак, ЧСВВ приготував сестру до зустрічі з Господом, уділивши їй Святі Тайни Сповіді, Євхаристії та Єлеопомазання. Сестри зі згромадження про неї кажуть, що то була сестра, яка прихиляла небо до землі. Її тихе «дякую», тим які допомагали їй, перемінювало серця і спонукало ще більше жертвуватися для ближніх.

С. Тарзикія – одна із перших сестер, яка в після підпільний час прийшла на поклик головної настоятельки жити до монашої спільноти і вже ніколи її не залишила.

Тиха, покірна, не робила великих показових діл, але своїм служінням, молитовною поставою і маленькими жертвами була і є прикладом для монахів і монахинь, для священиків. Вірність у покликанні та велика любов до Євхаристійного Ісуса робили її немічне тіло спосібним і в останній день прийти до каплиці і вже клячачи брати участь у Святій Літургії.

14 травня 2009 р. Б. сестри Згромадження Пресвятої Родини та сестри Мироносиці, отці Василіани, отці парохи усіх церков м. Чорткова та отці Густинського деканату, студенти Чортківської Дяківсько-Катехитичної Академії Бучацької єпархії УГКЦ, родина та вірні разом молилися, відпроваджуючи в останню земну подорож с. Тарзикію Комаровську ЗСПР, яку Господь, на 97 році життя у рік богопосвяченого покликання, у пасхальному періоді, в день появи Фатімської Богородиці 13 травня 2009, покликав до вічності.

Прес-центр Бучацької єпархії