static-aside-menu-toggler

21 березня вулицями м. Чорткова відбула­ся Хресна дорога. Розпочався хресний похід від церкви Вознесіння Господнього.

Очолили його Апостольський Адміні­стратор Бучацької єпархії високопрепо-добний о. Дмитро Григорак ЧСВВ та син-кел у справах мирян о. Володимир Заболот­ний.

У шостому розділі своєї соціальної енцикліки «Любов у істині» Папа Венедикт XVI аналізує взаємозв’язок між розвитком та технологічним прогресом. Святіший Отець вказує на те, що техніка є глибоко людським фактором і в ній виражається й утверджується панування духа над матерією. Вона відповідає покликанню людської праці, виявляє людину та її прагнення розвитку, поступово перемагаючи певні матеріальні обумовлення. Але з технічним розвитком пов’язані певні ризики. Він може нав’язати ідею самодостатності техніки. Таке бачення сприяє ментальності, яка ототожнює справжнє із здійсненним. А коли єдиним критерієм істини є ефективність та корисність, – пише Папа, – автоматично заперечується розвиток.

10 березня 2010 р.Б. на центральному майдані міста Чорткова відбулася панахида з нагоди 149 річниці від дня смерті великого Кобзаря українського народу Т. Г. Шевченка. Спільна молитва відбувалася за участю духовенства УГКЦ та УПЦ КП. Крім священиків великого генія українців прийшли вшанувати представники громадських, політичних та державних структур, а також люди доброї волі.

"Але нині... з'явилася правда Божа (...)
через віру в Ісуса Христа"
(Рим 3,21-22)

Дорогі брати і сестри! Щороку у зв'язку з початком Великого Посту Церква закликає нас зі всією щирістю проаналізувати власне життя в світлі вимог Євангелія. Цього року я хочу поділитися з вами деякими думками, що стосуються дуже обширної теми справедливості, а вихідною точкою нам послужать слова св. Павла: "Нині з'явилася правда Божа через віру в Ісуса Христа" (Рим 3,21-22).

Справедливість: "dare cuique suum". Спершу я присвячу декілька рядків власному значенню слова "справедливість", яке в повсякденній мові вказує на вимогу "віддавати кожному те, що йому належить", - по латині "Dare cuique suum", відповідно до знаменитої формули римського юриста III століття Ульпіана. Проте в реальності ця класична формула не уточнює, чим насправді є те "suum", яке кожному по праву "належить". Найпотрібніше людині не гарантується законом. Для того, щоб радіти повноті життя, людина потребує чогось незрівнянно глибшого, що може бути їй дане лише як дар. Буде правильним сказати, що людина живе любов'ю, яку їй може дати лише Сам Бог, що створив її за Своїм образом і подобою. Поза сумнівом, матеріальні блага корисні і необхідні - адже і Ісус теж зціляв хворих, годував натовпи голодних, які всюди слідували за Ним. Він, поза всяким сумнівом, засуджує байдужість, яка і сьогодні є причиною загибелі сотень мільйонів людей із-за нестачі продуктів, води і ліків. Та все ж, "справедливість в розподілі" не забезпечує людину тим "suum", яке їй насправді належить. У тій же мірі, що і хліба, і навіть в набагато більшій мірі, ніж хліба, людина потребує Бога. Оскільки "справедливість - це чеснота, яка віддає кожному те, що йому належить (...), не є по-людськи справедливим віднімати людину у Бога істинного", - пише св. Августин (De civitate Dei, XIX, 21).

Цьогорічна зустріч відбулась у «першій столиці» Польської держави. На ХХІІІ Міжнародний З’їзд Тезе прибуло понад 30 тисяч молодих людей. Зустріч тривала з 29 грудня по 2 січня на площі Міжнародного Познанського Ринку. Жителі міста та околиць з теплом прийняли учасників на ночівлі.

Кожного ранку проходили зібрання  на парафіях для спільної молитви, а також для обговорення в малих групах. Темою обговорення був Лист із Китаю, написаний братом Алоїзом напередодні зустрічі. Пізніше в центрі Познані, в Експо, молодь збиралась на обідню молитву, де можна було почути короткі роздуми над уривками із Біблії. Вони звучали також і на українській мові.

Великий Піст. Знову прийшов час Великого Посту. Вже вкотре, з року в рік кожний з нас входить у цей дуже важливий період в духовному житті християн. Скільки разів ми переходили час Великого Посту, але що це змінило у нашому житті? Звичайно, якщо ми щиро переживали Піст, то, напевно, зміни були і залишилися з нами на дальше наше життя. Задаймо собі ще раз і ще раз ці питання: а чому, власне, потрібний Піст? Для чого Піст? Що ми розуміємо під Постом? Чому цей час є необхідний у житті Церкви і кожного з нас? Що означає Піст для нас і що він дає нам?