В мальовничому містечку Борщів Тернопільської області зведено ще один храм греко-католицькою громадою. Розпочалася будова храму Св. Івана Хрестителя в 2000 році з нагоди 2000 літнього ювілею Різдва Христового, але будівництву передувала одна історія, яка сталася ще за довго до початку будівництва. Зі слів п. Надії Левчук, яка проживає в сусідньому селі, їй приснився сон, що на тому місці, де зараз є зведений храм, вона бачила Христа, який стояв на цьому місці. В той час ніхто ще не думав та не планував ніякого будівництва, лише через деякий час парафіяни вирішили побудувати на цьому місці храм.
Павлюк Іван Миколайович взявся за проект майбутньої церкви, як архітектор він накреслив креслення та зробив проект цього храму. Із 12-и проектів, які були представлені на конкурс, проект п. Івана зайняв 1-ше місце на обласному рівні.
13 травня в приміщені єпархіального управління відбулося засідання священиків та мирян з богословською освітою. На це засідання прибула зі Львова п. Ганна Боднар – голова Українського Богословського Наукового Товариства. З благословення Апостольського Адміністратора о. Дмитра Григорака та згідно з канонічним правом і статутом було створено осередок Українського Богословського Наукового Товариства Бучацької Єпархії.
На цьому, першому, засіданні було обрано на голову УБНТ бучацького осередку, шляхом таємного голосування, о. д-р. О. Шумелду, а також секретаря ліц. п. Марію Бик.
На наступному засіданні, яке відбудеться 10-го червня, планується заслухати доповідь пані Аліції Хрін зі Львова, на тему: «Примат папи в творах Смотрицького».
Підготував ліц. Володимир Білінчук
Прес-секретар Бучацької
єпархії УГКЦ
Багато років підряд день деканату відзначалося в деканальній церкві у Золотому Потоці, а цього року святкування відбулося в с. Сновидів церкви Пресвятої Богородиці. Дуже багато людей зібралося у сільській церкві. Вони були присутні на Святій Літургії, посповідались і прийняли Святе Причастя.
Усі священники Золотопотіцького деканату прибули на це свято і так, як свято припало на 1-ше травня, отці розпочали цьогорічні маївки, тобто молебень до Матері Божої, який служиться протягом травня місяця.
В змістовній, пройнятій євангельськими мотивами проповіді, отець мітрат Василь Бігун, декан Золотопотіцький, довів до відома, що згідно з рішенням Синоду Єпископів, 2008р. є присвячений питанню християнського покликання. Отець Василь наголосив, що в наш мирний час відбуваються масові дітовбивства (аборти), тому закликав всіх парафіян більше звертати увагу на заповіді Божі і дотримуватись норм християнської етики.
Всі священики після Богослужінь поділились спільним пасхальним свяченим яйцем і молились за світлу долю Українського народу, за здоров’я і добробут християн.
Олег Наливайко
Вчитель – пенсіонер
У третій день великодній свят у храмі Успіння Пресвятої Діви Марії вірні отримали благословення через мощі святого Шарбеля. Їх доставив зі Львова о.Антоній на прохання пароха о.Богдана Боднара, щоб укріпити людей у вірі, любові, милосерді, доброті, всепрощенні. Ліванський святець, божий цілитель Шарбель дарує зцілення, розраду, порятунок, як за життя, так і після смерті. Господь обдарував його ласкою творити дива: звільняти грішників від тягарів гріха,оздоровлювати душі й тіла недужих, сумних втішати.
Вибранець Господній народився 8 травня 1828 року у гірському селі Бекаа-Кафра на північ від Бейрута. Був наймолодшим серед п’яти дітей і мав ім’я Йосиф. Ще юнаком усвідомив, що Бог сотворив його серце для Себе. Присвятивши себе монашеству, вчився 6 років у семінарії. Здобувши освіту не цурався найважчої монастирської праці, дні і ночі проводив в молитві. Пробувши 15 років у монастирі, він усамітнився в пустельній келії на 23 роки. 16 грудня 1898 року він важко захворів і через 8 днів, в надвечірня Різдва Христового закінчив свій земний шлях. Але дива з оздоровлення він продовжував здійснювати і після смерті. 5 жовтня 1965 року преподобного Шарбеля було проголошено блаженним, а через 12 років — святим. Папа Римський Павло VI з цієї нагоди сказав: «... Цей унікальний син, миротворець, який в усій протилежності поза світом тільки в Господі шукав миру... Сьогодні це дорогоцінний монах... і достойний представник Східних Церков та знаменитої монашої традиції постає перед нами як приклад для цілого світу... Щоб спасти цей світ, завоювати його духовно, необхідно так жити, як цього бажає Христос... Святий Шарбель із Анная нам сьогодні нагадує про це із незрівнянною силою.»
У Борщівському храмі, як і в багатьох храмах України, в ці дні вірні проводять в молитві до святого Шарбеля.
Другого дня Великодніх свят погода видалась непривітною, дощовою, але це не перешкодило сотням людей Золотого Потоку зібратись біля церкви Святої Тройці, щоб помилуватись гаївками у виконанні аматорських художніх колективів селища. Святкування гаївок відбулося з благословення отця мітрата Василя Бігуна. В умовах дощової погоди він нагадав людям про поливаний понеділок.
Вже у вступному слові Людмила Шестопалко – бібліотекар і Наталія Гончарик – художній керівник будинку культури емоційно та зворушливо говорили про глибокий ідейний зміст гаївок, в яких звучить народна мудрість, любов до Бога і України, до нашої чарівної природи.
А згодом цікаво та натхненно виступили вихованці дитячого садка під керівництвом Валентини Мартиновської, дитячий вокальний ансамбль «Галичаночка», яким керувала Людмила Павлишин, а також діти з центру позашкільної роботи з учнівською молоддю (керівник Оксана Поливода).Багатий був зміст номерів, запропонованих глядачам аматорами Золотопотіцької ЗОШ І-ІІІ ст., але найцікавішим, особливо ефектним, був хоровод у виконанні аматорів товариства «Просвіта» і церковного хору.
Наприкінці дійства виступили отець мітрат Василь Бігун і п. Марія Моспан – селищний голова. Вони підкреслили, що прекрасний виступ аматорських колективів і масова присутність парафіян на святі гаївок є свідченням пошани до народних традицій, духовного відродження людей, любові до Бога та України. За це прозвучала сердечна подяка людям. І на закінчення свята, з ініціативи отця Василя, церква виділила 40 подарунків жителям похилого віку, самотнім та інвалідам, які вручала вівтарна дружина.
Олег Наливайко
Вчитель – пенсіонер
(*15.02.1922 - †23.04.2008)
У середу, 23 квітня 2008 р., у Львові спочив у Господі на 87-му році життя, 68-му чернечого покликання та 61-му священства блаженної пам'яті о. Василь Володимир Зінько, ЧСВВ.
У Великий четвер, 24 квітня, тіло покійного о. Василя було покладено у храмі св. Онуфрія у Львові. При вході до храму похоронну процесію зустріли отці монастиря св. Онуфрія разом з о. Протоігуменом Йоанікієм Чверенчуком. Домовину з тілом покійного занесли до храму і відслужили панахиду.
Біля домовини було покладено Книгу пам'яті про о. Василя Зінька, у якій всі бажаючі мали змогу висловити свої спогади про нього.
Увечері о 17:30 відслужено Утреню Страстей, опісля заупокійну панахиду. Численні вірні приходили до храму, молилися за о. Василія і до нього, залишаючисвої спогади у Книзі пам'яті. О 22 год. розпочалося читання Псалтиря.
У Страсну п'ятницю, 25 квітня, о 10 год. було відслужено Вечірню з виставленням Плащаниці, а опісля панахиду. Близько 12 год. відбулося перенесення тіла покійного о. Василя до львівського храму святого Андрія Первозванного, в якому він довгі роки, аж до самої смерті, душпастирював, молився, проповідував слово Боже.
Сторінка 522 із 526
