static-aside-menu-toggler

Різдво Господа нашого Ісуса Христа, 2012 р. Б.
Різдвяне послання Владики Дмитрія єпископа Бучацького
Всесвітлішим і Високопреподобним Отцям,
Преподобним монахам і монахиням, дорогим Братам і Сестрам!
Христос Рождається!

Ангел сказав їм:Не бійтеся,
Бо я звіщаю вам велику радість,
Що буде радістю всього народу

(Лк. 2, 10)

Кожного року Різдво Христове спонукає нас задуматися над великою таємницею приходу у світ Божого Сина. Напевно, були якісь надзвичайно вагомі причини, щоби Бог – Творець людини, Сам став людиною і ввійшов у світ людей. Зі Святого Письма і з науки Церкви знаємо, що цими вагомими причинами було і є бажання Бога визволити людину – Своє створіння – з рабства зла і повернути її до свого Творця, тобто до того життя з Богом, задля якого і була створена людина. Катехизм УГКЦ говорить, що метою людини є «увійти в сопричастя Осіб Пресвятої Тройці.» (Катехизм УГКЦ, п. 255). Триєдиний Бог – Пресвята Тройця – є причиною і найвищою метою людини. Господь Ісус Христос вказав на мету Свого приходу: «Я прийшов, щоб мали життя, щоб достоту мали» (Ів. 10, 10).

Єпархіальна курія, отці-декани, пресвітерська рада, Колегія єпархіальних радників, редакція «Христової Скелі», духовенство, монашество та всі вірні Бучацької єпархії щиросердечно вітають з днем народження Преосвященного Владику Дмитра Григорака,ЧСВВ.

Нехай Всемилостивий Господь обдарує Вас, незчисленними небесними ласками для здійснення тої великої і святої місії, до якої Ви покликані Всевишнім.

На многії і благії літа!

На завершення навчального семестру і календарного року правлячий Архиєрей відвідав школу № 2 у м. Чорткові. Директор школи Кульчицький Руслан Володимирович запросив Владику дати пастирську настанову для педагогічного колективу.

100 років в м.Хоросткові на перехресті вулиць Шевченка та Зелена стоїть фігурка св.Миколая, фундатором якої є бувший емігрант-українець, пращур нинішнього отця-ієромонаха Петра Гладія Стефан Гладій.

 

Українська Земля багата благодатними місцями. Одним з таких місць є Унівська Лавра, яка впродовж століть була одним з найбільших паломницьких центрів в Галичині. Сюди приходить багато вірних до Чудотворної ікони Пресвятої Богородиці Одигітрії.

Не випадково французький поет та історик Альфонс де Ламартін назвав поезію «найвеличнішою формою, в яку може втілитися людська думка». Цю тезу у своєму творчому житті сповідує відома поетка і громадська діячка з Борщова Леся Любарська, яка щиро та натхненно втілює у філігранне поетичне слова все те, чим живе, мріє, що її турбує і болить. Майстриню пера справді можна назвати «літературною Берегинею нашого краю», адже вона творить по-життєвому просте, чисте мистецтво, розпалюючи ним незгасиме полум’я християнських чеснот. Леся Любарська настільки творча, активна та навіть харизматична особистість, що для неї замало 24 годин у добу для втілення всіх задумів та проектів. Жінка, як дивно б це не здавалось, навіть носить у собі зачаті вірші, а пише повсюди, де б тільки не була. У цьому і незвичність її таланту, який не вимагає розкошів і похвал.