static-aside-menu-toggler

На наших очах у світі відбуваються падіння жорстоких диктаторських режимів. Двадцять років тому, за Божим Провидінням, Україна і народ звільнилися від колоніального безбожницького поневолення. Церква і вірні отримали право на вільне сповідування віри Христової, а також право на будування родинного, суспільного життя на правдивих християнських засадах. І це відродження відбулося завдяки мученикам, ісповідникам віри нашої Церкви і нашого народу.  У різдвяний  час, коли Спаситель приходить, «щоб землю з небом в одно злучити», а кожного з нас любов’ю зігріти, наша Українська Греко-Католицька Церква підносить щирі молитви до Всевишнього за наших мігрантів, щоб і їхні домівки в цей важливий час стали святковим Вифлеємом.  Хто вони – ці мігранти? Це наші співгромадяни, діти великого українського народу, які в силу важких обставин на рідній землі вимушені шукати кращої долі в чужих краях. Разом з ними ми є одною складовою свого народу.  Як вдома, так і на чужині наш народ до всього приступає з Божим благословенням, бо в ньому вбачає свій зміст життя, свою перемогу і спасіння. Активність українців в утворенні церковних громад на чужині – це християнська позиція наших вірних, щоб завжди бути з Богом. Зібрання мігрантів на недільних Богослужіннях, численні сповіді, часте приймання Святого Причастя говорить про те, що наш народ, наша Церква має особливу харизму – нести Божу славу серед багатьох у світі.

Не лише раз у рік, але при кожній нагоді ми маємо за історичний обов’язок вшановувати пам’ять про Героїв Крут, 300 студентів-гімназистів, котрі стали в обороні нашої незалежності, а нині залишили для всіх поколінь незгасний факел патріотизму на Аскольдовій могилі у Києві. На ній збудована наша греко-католицька церква в честь святого отця Миколая, Мирлікійського чудотворця. Ця могила стала історичним пантеоном, увіковічнила пам’ять про цвіт української нації, героїв, які поклали своє життя на вівтар святої свободи. Відчайдушна студентська молодь усвідомлювала, що є синами-спадкоємцями великого українського народу, своїх великих харизматичних попередників: святої Ольги, святого рівноапостольного князя Володимира, життя і праця яких були покладені для добра Церкви і свого народу. Запитаймо себе, чи могли ці молоді люди мислити по-іншому? Четверта Божа заповідь, що вчить нас любити батька і матір, Батьківщину, якраз і лягла в життєву основу їх виховання.

В Бучацькій єпархії вперше відбудеться курс занять, які об’єднані назвою «Альфа». Мета курсу – в доступній, невимушеній формі розкрити слухачам правди християнської віри, допомогти людині утвердитись у ній, а також відповісти на різноманітні питання духовного життя. Цю мету будуть реалізовувати у 15-ти тематичних лекціях з подальшим обговоренням. Загалом, у світі в цьому курсі вже взяло участь близько восьми мільйонів учасників.

Преосвященний Владико, всесвітліші, всечесніші та преподобні отці, преподобні брати і сестри,
українські родини та парафіяльні спільноти,
Дорогі брати і сестри, люба митрополича спільното на батьківщині та розкидана нуждою по чужих світах!

Слава Ісусу Христу!

17 лютого 2012 року Божого минає 120-та річниця з дня народження Ісповідника віри, великого духовного провідника українського народу Слуги Божого Патріарха Йосифа Сліпого. З цієї нагоди хочу привернути вашу увагу на значущості постаті Патріарха Йосифа для Української Церкви і народу та застановитися над витоками його християнського родинного виховання, що стало надійним фундаментом на все життя.

Блаженніший Патріарх, Кардинал Йосиф Сліпий - Глава Української Греко-Католицької Церкви (1944 по 1984 рр.), народився 17 лютого 1892 року у селі Заздрість на Тернопільщині. Початкову освіту здобув у народній школі рідного села. У 1911 закінчив з відзнакою Тернопільську Українську гімназію.

Департамент інформації та прес-служби УГКЦ все тісніше солідаризуються й проводять фахові заходи. Так, у приміщенні управління Тернопільсько-Зборівської архиєпархії 7 лютого відбулася чергова зустріч прес-секретарів єпархій та екзархатів. Традиційно захід ініціював Департамент інформації УГКЦ, отож тут були присутні його працівники, зокрема керівник о. Ігор Яців.

В Україні – велика втрата: 1 лютого з життя пішов видатний письменник, науковець, громадський діяч, дисидент, політв’язень, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка Степан Сапеляк, уродженець с. Росохач, що на Чортківщині. Молоді роки, прожиті за радянської влади, він присвятив справі відновлення української незалежності та легалізації нашої Церкви. За це був репресований і відбув багатолітнє ув’язнення у таборах.