.jpg)
Просімо прощення та пробачаймо одні одним за всі завдані чи отримані образи і рушаймо разом служити людині в ім'я того єдиного Господа, що дарував нам спасіння. Або ми станемо солідарними свідками Любові, або взагалі перестанемо існувати, бо чи самі себе знищимо, чи дозволимо іншим себе знищити.
Після Зіслання Святого Духа на апостолів ніхто з них не залишився на місці - Церква рушила в новозавітний вихід. Саме таким є обличчя Церкви, про яке говорить Папа, коли Церква виходить назовні, до потреб, плачу, скорботи людей у світі, бо вона покликана його спасти.
Публікуємо фрагменти з «Путівника Декади місійності», а саме: 1. Слово Боже, 2. Роздуми, 3. Цитату дня, 4. Значення, 5. Молитву, 6. Місійне завдання.
Дар Святого Духа
Боже Слово: А як настав день П’ятидесятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці. Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти. А перебували в Єрусалимі між юдеями побожні люди з усіх народів, що під небом. І як зчинився той шум, зійшлась велика юрба і хвилювалася, бо кожний чув, як вони говорили його мовою. Здивовані й остовпілі, вони один до одного казали… як вони нашими мовами проголошують величні діла Божі? (Ді. 2, 1–11).
Детальніше: Декада місійності 2016. Десятий день. Неділя П’ятдесятниці
Публікуємо фрагменти з «Путівника Декади місійності», а саме: 1. Слово Боже, 2. Роздуми, 3. Цитату дня, 4. Значення, 5. Молитву, 6. Місійне завдання.
Сповнитися місійним духом
Боже Слово: Він викладав їм, свідчивши про Царство Боже, і переконував їх про Ісуса з закону Мойсея та пророків, – від ранку аж до вечора. Деяких переконували його слова, а деякі не йняли віри. І бувши в незгоді між собою, почали розходитися, коли Павло до них промовив лиш одне це слово: «Добре прорік був Святий Дух через пророка Ісаю до батьків ваших, кажучи: … серце цього народу затовстіло й вони вухами тяжко чули, і очі свої зажмурили, щоб часом не бачити очима, і вухами щоб не чути, щоб не зрозуміти серцем і не навернутись, та щоб я не оздоровив їх. Нехай, отже, буде вам відомо, що це спасіння Боже було послане поганам: і вони почують» (Ді. 28, 1–31).
Цей собор - центр єдності усієї Української Греко-Католицької Церкви, як на Батьківщині, так й в діаспорі. Ця споруда є символом важкої та героїчної історії вашої Церкви, яка повнотою занурилась у скарби східної християнської традиції та водночас є у повному сопричасті з Єпископом Рима, а отже — частиною того католицизму, яке, окрім того, що є рисою Церкви, становить також конкретну реальність. Саме завдяки цьому вона є знаком збіжності у різноманітті, яке знаходить у служінні наступника апостола Петра видимий центр єдності та постійне утвердження у вірі.
Детальніше: Держсекретар Ватикану: «Патріарший собор - символом важкої та героїчної історії УГКЦ»
Учора кардинал П’єтро Паролін, Державний секретар Ватикану, у Запоріжжі чітко висловив позицію Ватикану щодо святості й недоторканості українських кордонів. Апостольська Столиця підтримує суверенітет Української Держави, і ті території, де українська влада не має контролю і люди змушені тікати від війни, повинні бути повернені під її контроль. Святість українських кордонів, які має забезпечувати міжнародне право, повинні бути шановані всіма.
Сторінка 247 із 598
