Час Великого посту – це не лише період для зосередження над власним духовним життям і над аналізом учинків. Протягом шести пісних тижнів ми в особливий спосіб згадуємо рідних, близьких та знайомих, які ввійшли в кращий світ, поринули в незбагненну вічність. Хрестопоклонна неділя, що припала на 30 березня, також стала миттю, аби згадати священні імена тих синів і доньок України й Христової Церкви, які свідомо поставили своє життя на олтар найсвятішого – істини. У приміщенні єпархіального управління з’явилось справжнє дітище історії – музей політв’язнів і репресованих, які віддано проповідували національно-релігійну ідею на теренах Чортківщини. Раніше ця святиня пам’яті знаходилась в одній з кімнат Чортківської БС «Карітас» і тепер переселилась ближче до свого ареалу – підвальних в’язничних камер.
Детальніше: У ЄПАРХІАЛЬНОМУ УПРАВЛІННІ НАРОДИВСЯ МУЗЕЙ-МЕМОРІАЛ
У хрестопоклінну неділю 30 березня, о 15 год. по обіді, відбулась Хресна Дорога вулицями міста Бучача. Розпочалась вона з одного кінця міста і закінчилась в іншому кінці міста. Розпочав і закінчив Хресну Дорогу Апостольський Адміністратор о. Дмитро Григорак, ЧСВВ. Були присутні також о. Макарій Солюк, ЧСВВ – настоятель Бучацького монастиря отців Василіан, Бучацький декан о. Зеновій Войтюк, священики бучацького деканату, православний священик Київського Патріархату о. Петро з Бучача і римо-католицький ксьондз Миколай.
Особливою Хресна Дорога була тому, що хрест був несений усіма людьми (це були діти, молодь, школярі, вчителі, лікарі, влада, підприємці, священики, парафіяни, старші люди та різні братства). Розпочинали нести хрест священики. Довкола хреста діти несли віночки, а за ним молодь несла образи кожної стації.
Детальніше: Хресту Твоєму поклоняємось Владико і святеє воскресіння Твоє славим…
Останніми днями стало відомо, що ієромонахи ЧСВВ Ілля А. Догнал, Методій Р. Шпіржик, Маркіян В. Гітюк та священик Роберт Обергаузер заявили, що вони є висвячені на єпископів Української Греко-Католицької Церкви. Як Верховний Архиєпископ Української Греко-Католицької Церкви бажаю подати до відома наступне:
1. Синод Єпископів УГКЦ ніколи не пропонував вищеназваних осіб як кандидатів на єпископський сан;
2. Вони ніколи не одержували благословення Папи Римського, як цього вимагає церковний закон.
Тому, незважаючи на їхні заяви, не можна їх уважати єпископами Української Греко-Католицької Церкви.
Бажаю пригадати, що відповідно до церковного законодавства, а саме Кодексу Канонів Східних Церков (канону 1459 §1), коли б єпископи без доручення компетентної влади Синоду єпископів під проводом Верховного Архиєпископа Києво-Галицького, а особливо без благословення Святішого Отця Папи Римського, висвятили когось на єпископа і хтось прийняв би від них в такий спосіб свячення, то у такому випадку, як ті, хто святив, так і ті, кого висвятили, повинні бути покарані великою екскомунікою, тобто відлученням від Католицької Церкви.
Всечеснішим і преподобним душпастирям забороняється приймати чи запрошувати вищезгаданих осіб до сповнення будь-якого священнослужіння.
Дано в Києві, при соборі Христового Воскресіння,
23 березня 2008 року Божого
В приміщені єпархіального управління протягом 14 – 16 березня були проведені перші заняття із курсу лекцій «Етика родинного життя» для катехитів та вчителів християнської етики. Метою цих курсів є поглибити знання щодо поняття сім’ї, родини, подружжя…, щоб на відповідному рівні подати для молоді основні принципи та засади християнського та морального життя і правильний підхід для побудови міцної християнської родини. Вступні лекції з предметів: філософія любові та етичний персоналізм провели пан Юрій Підлісний директор інституту Християнської Родини при УКУ та пан Володимир Турчиновський доктор філософії в УКУ.
Сторінка 561 із 597