static-aside-menu-toggler

З нами Бог завжди при нас,
Допоможе в кожен час
І покаже добрий шлях,
Бо ВІН щиро любить нас!

Молодіжна християнська спільнота «Еммануїл», яка діє у Хоросткові при церкві Положення Чесної Ризи Пресвятої Богородиці, відсвяткувала свій перший День народження. Спочатку членів спільноти було мало – лише 20 хлопців та дівчат, але з часом, завдяки наполегливій та заохочувальній праці нашого духівника о. Петра Панасюка і Божій допомозі, молодих людей побільшало. І радість нашого свята цього року розділила вдвічі більша кількість молоді.

У митрополіях УГКЦ офіційно презентують масштабну подію – проголошення 2012 року Роком мирян. Представлення цієї події відбулося 22 лютого і в Тернопільсько-Зборівській митрополії, а місцем заходу послужив Марійський духовний центр у Зарваниці. Відкривав зустріч молитвою та благословенням Правлячий архиєрей Бучацької єпархії Преосвященний владика Дмитро Григорак, ЧСВВ.

Голова Патріаршої комісії у справах мирян Юрій Підлісний на початку заходу зауважив, що на цій зустрічі зібралось багато людей. Утім, у ній взяли участь не лише звичайні миряни та представники мирянських організацій, а й священики: голови різних єпархіальних комісій, рухів, духівники спільнот, отці-декани, працівники Курії та Комісії у справах мирян Тернопільсько-Зборівської архиєпархії та Бучацької єпархії.

У Чорткові 16 лютого у приміщенні Управління Бучацької єпархії відбулася перша зустріч курсу християнського життя «Альфа». Її учасниками стало 230 вірян, віком від 14-ти до 65-ти років. Відкрив заняття та благословив Правлячий архиєрей Бучацької єпархії – Преосвященний владика Дмитро Григорак, ЧСВВ. Також у заході активну участь взяли голова Єпархіальної комісії у справах євангелізації о. Григорій Канак та її працівники. Саме ця комісія організовує та проводить у нашій єпархії схожі духовні програми, а відтепер ініціювала й «Альфа-курс».

Напередодні Дня богопосвячених осіб, який відзначила наша Церква 15 лютого, у монастирі сестер Пресвятої Родини в Чорткові о. Герман Ничак, ЧСВВ зорганізував духовну застанову на тему: «Покликання у моєму житті». У цьому заході взяли участь дівчата з Чорткова й околиць. У неділю під проводом сестер-монахинь учасниці зустрічі зробили презентацію про богопосвячене життя у храмі Преображення Господнього в Чорткові. Також дівчата виконували релігійні пісні, декламували вірші, в яких намагалися донести вірним глибинну сутність покликання.

«... Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших, – ви Мені зробили... Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був і ви мене прийняли; був нагим і ви мене одягли; хворий - і ви навідались до мене; у тюрмі був - і ви прийшли до мене...» (Мт., 24, 40).

Принцип християнського покликання, перш за все, повинен спрацьовувати в кожному з нас, адже ми – християни, брати і сестри у Христі. І відповідальність один за одного лежить на кожному з нас перед Богом. Святий Франциск з Асижу говорить, що кожна рослинка, кожна квіточка, кожна пташка чи звірятко закидає моєму сумлінню, що я маю брак любові до людей, до Бога, до всього оточуючого. І це все спонукає мене удосконалювати себе у християнській гідності.

На наших очах у світі відбуваються падіння жорстоких диктаторських режимів. Двадцять років тому, за Божим Провидінням, Україна і народ звільнилися від колоніального безбожницького поневолення. Церква і вірні отримали право на вільне сповідування віри Христової, а також право на будування родинного, суспільного життя на правдивих християнських засадах. І це відродження відбулося завдяки мученикам, ісповідникам віри нашої Церкви і нашого народу.  У різдвяний  час, коли Спаситель приходить, «щоб землю з небом в одно злучити», а кожного з нас любов’ю зігріти, наша Українська Греко-Католицька Церква підносить щирі молитви до Всевишнього за наших мігрантів, щоб і їхні домівки в цей важливий час стали святковим Вифлеємом.  Хто вони – ці мігранти? Це наші співгромадяни, діти великого українського народу, які в силу важких обставин на рідній землі вимушені шукати кращої долі в чужих краях. Разом з ними ми є одною складовою свого народу.  Як вдома, так і на чужині наш народ до всього приступає з Божим благословенням, бо в ньому вбачає свій зміст життя, свою перемогу і спасіння. Активність українців в утворенні церковних громад на чужині – це християнська позиція наших вірних, щоб завжди бути з Богом. Зібрання мігрантів на недільних Богослужіннях, численні сповіді, часте приймання Святого Причастя говорить про те, що наш народ, наша Церква має особливу харизму – нести Божу славу серед багатьох у світі.