static-aside-menu-toggler

Різдво Христове 2012-го у Бучацькій єпархії УГКЦ стало подвійним святом і важливою датою на початку Року Святих Таїнств. У Катедральному соборі верховних апостолів Петра і Павла у Чорткові Єпарх Бучацький Преосвященний Владика Дмитро Григорак, ЧСВВ увів у дияконський сан чотирьох кандидатів, котрі закінчили Івано-Франківську духовну семінарію.

Відомо, що за свят-вечірнім столом віддавна збиралась уся родина. Дотримуючись цієї давньої української традиції, 6 січня в управлінні Бучацької єпархії вперше провели унікальну духовну акцію, яка об’єднала людські серця і зробила навіть незнайомих людей братами і сестрами. Це була свят-вечірня трапеза, на яку завітали малозабезпечені, потребуючі та знедолені миряни, а також діти-сироти. У ній взяв участь Преосвященний владика Дмитро Григорак, ЧСВВ. До трапези також приєднались священики, місіонери, представники християнських молодіжних організацій, отці Василіяни, сестри Пресвятої Родини та сестри Мироносиці, котрі трудяться у нашій єпархії, зокрема у Чорткові. На особливе свято Східної Церкви завітали і представники римо-католицького духовенства, котрі ділились із присутніми католицьким оплатком. Натомість, владика Дмитро, за східнохристиянською традицією, по-батьківськи ділився із учасниками трапези проскурою. А розпочалась свята вечеря з молитви та благословення дванадцяти символічних страв. Опісля присутні колядували та складали один одному святкові побажання.

З благословення Правлячого Архиєрея Бучацької єпархії владики Дмитра та на запрошення отця-пароха Ігоря Лесюка у селах Улашківці та Заболотівка сестри зі Згромадження Пресвятої Родини: Марія Кузь та Єремія Кузик провели триденні передріздвяні реколекції. У них взяли участь парафіяни різного віку, а особливо діти та молодь.

Високопреосвященним і Преосвященним Архиєпископам та Митрополитам,
боголюбивим єпископам, всечесному духовенству, преподобному монашеству,
возлюбленим братам і сестрам, в Україні та на поселеннях у світі сущим

Христос народжується – славте!
Христос із небес – зустрічайте!
Христос на землі – бадьортеся!
Канон Утрені Різдва Христового

Дорогі у Христі!

Цими словами із канону різдвяної Утрені хочу привітати всіх вас зі світлим святом Різдва Христового. Сьогодні Христова Церква закликає нас не просто вкотре відзначати це свято, а й запрошує прославляти, зустрічати Бога, який прийшов до нас у людському тілі, та кріпитися присутністю цього небесного Дитяти.

«Христос народжується – славте!» Це запрошення набирає для нас особливого значення, коли приєднаємося до безпосередніх учасників і свідків події цього дивного народження. Ті, хто славить новонародженого Божого Сина, – це передусім небесні ангели. Це вони відкривають перед пастирями, які стоять вночі на сторожі своїх отар, чудесну новину про народження Сина Божого, співаючи величну пісню: «Слава на висотах Богові, а на землі мир людям його вподобання» (Лк. 2, 14). Чи не вперше ангельські сили стають поруч з людьми і разом з ними творять один-єдиний народ, небесний і земний хор. Ця вселенська прослава, яка лунає єдиним багатоголоссям неба і землі, наче показує, що у таїнстві воплочення Сина Божого небесна і божественна дійсність поєднується з людиною, з її історією, минулим, сучасним і майбутнім. У цьому таїнственному поєднанні в особі новонародженого Ісуса Христа, Бога і людини, відбувається обмін дарами між ними: Творець відкриває повноту свого вічного життя людині, а життя людини вповні відкривається Богові, стає простором Його присутності та діяння. Ось чому славити новонародженого Спасителя – означає насамперед відкрити Його присутність у нашому житті. Сьогодні Бог дійсно є з нами, у сучасному моменті історії нашого народу, того об’єднаного Божого люду, який від ангелів вчиться, як гідно предстояти перед Богом і Його величати. Прославляючи різдвяною колядою народженого Спасителя, ми разом з ангелами сповіщаємо прихід небесної радості, що усуває земний смуток і розпач, даруючи людині дар вічного життя із Богом.

 

Преосвященний Владико, 
Всесвітліші, Всечесніші та Преподобні отці,
преподобні брати і сестри,
 українські родини та парафіяльні спільноти,
 дорогі брати і сестри,
що несете хрест самотності та страждань,
люба митрополича спільното на батьківщині та розкидана нуждою по чужих світах!
 Усіх вас, дорогі у Христі, вітаю сьогодні нашим християнським привітом,
сповненим безмежної радості та Божої любові.

 Христос Рождається!

 «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість,
що буде радістю всього народу:
Днесь народився вам у місті Давидовім Спаситель,
він же Христос Господь.
І ось Вам знак – ви знайдете Дитя сповите,
що лежатиме в яслах». (Лк. 2,10-11)

Від новини Різдвяного таїнства, велике піднесення «днесь» наповнює серце кожного, хто з трепетом пастирів - перших свідків народження Господа нашого Ісуса Христа, приклоняється перед убогими яслами Спасителя. «Бог предвічний народився, Прийшов днесь із небес, Щоб спасти люд свій весь, І утішився».

Різдво Господа нашого Ісуса Христа, 2012 р. Б.
Різдвяне послання Владики Дмитрія єпископа Бучацького
Всесвітлішим і Високопреподобним Отцям,
Преподобним монахам і монахиням, дорогим Братам і Сестрам!
Христос Рождається!

Ангел сказав їм:Не бійтеся,
Бо я звіщаю вам велику радість,
Що буде радістю всього народу

(Лк. 2, 10)

Кожного року Різдво Христове спонукає нас задуматися над великою таємницею приходу у світ Божого Сина. Напевно, були якісь надзвичайно вагомі причини, щоби Бог – Творець людини, Сам став людиною і ввійшов у світ людей. Зі Святого Письма і з науки Церкви знаємо, що цими вагомими причинами було і є бажання Бога визволити людину – Своє створіння – з рабства зла і повернути її до свого Творця, тобто до того життя з Богом, задля якого і була створена людина. Катехизм УГКЦ говорить, що метою людини є «увійти в сопричастя Осіб Пресвятої Тройці.» (Катехизм УГКЦ, п. 255). Триєдиний Бог – Пресвята Тройця – є причиною і найвищою метою людини. Господь Ісус Христос вказав на мету Свого приходу: «Я прийшов, щоб мали життя, щоб достоту мали» (Ів. 10, 10).