static-aside-menu-toggler

Метою Хресної Дороги, яка, цьогоріч, перед днями, відбулася в смт.Коропці, було довести до свідомості людей, що Бог любить нас такою любов’ю, що послав Свого Сина Єдинородного на  землю, «щоб кожен, хто увірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне», показавши, як із – за любові до нас, грішних, Син  Божий,  вмер на хресті, і розбудити в учасників і присутніх бажання співучасті та допомоги Христові і своїм ближнім у несенні їхнього хреста у важкі хвилини життя; виховувати учнів у дусі Христових слів: «Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною.» (Мк.8,34).

Час Великого посту – це час, де кожна людина – християнин  намагається примиритися із своїм Творцем, із своїм Богом. І таке примирення дуже часто нам приносять реколекції – час особистої зустрічі нашої душі з Богом, діалог з Христом, діалог з нашою душею. Це час нашої віднови, застанови над власним життям, нагода зупинитися та замислитися над тим, чим є наше життя, задуматись над його ціллю, над сенсом нашого життя.

Всесвітлішим і високопреподобним отцям, преподобним монахам і монахиням, дорогим братам і сестрам!

Він усунув болі смерті і воскрес
у третій день, і простелив шлях
усякій плоті воскресінням з мертвих.
(анафора Св. Василія Великого).

Христос Воскрес!

Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа – найважливіше свято для всіх християн, центральна подія нашої віри. Воскресіння – найпереконливіший доказ, що Господь Ісус – не лише правдива людина, але й правдивий Бог.

Всесвітліші, всечесні та преподобні отці −дорогі співбрати в Христовому священстві!

Знову наближаємося до Великого четверга, коли, ідучи на хресну смерть і відкриваючи двері у воскресіння, наш Божественний Спаситель установив святе таїнство Священства. У зв’язку з цим прагну роздумати разом із вами над тим великим даром, учасниками якого ми стали тоді, коли Христос покликав нас до участі в Його священстві. Він пригадує нам на Тайній вечері: «Не ви Мене вибрали, а Я вас вибрав і призначив, щоб ви йшли і плід принесли, та щоб тривав ваш плід, а й щоб усе, про що б ви тільки попросили в Отця в Моє ім’я, дав вам»  (Iв.15,16).

Високопреосвященним і Преосвященним владикам, всесвітлішим, всечеснішим і преподобним отцям, преподобним ченцям і черницям, дорогим у Христі мирянам Української Греко-Католицької Церкви

Христос воскрес!

Вчора нас поховано з Тобою, Христе, -
Встаємо сьогодні з Тобою воскреслим,
Бо вчора нас з Тобою розп’ято.
Тож і нас прослав, Спасе, у царстві Твоїм

(Пісня 3 Канону Воскресної Утрені).

Дорогі в Христі!

Попри всі цьогорічні випробування і непевність, Великдень – «день, що його учинив Господь» (Пс. 117, 24) – є для нас часом невимовної радості й надії. У світлий празник Воскресіння Христового свята Церква оспівує таїнство поєднання протилежностей: поховання і воскресіння, смерті і життя, розп’яття і слави, смутку і радості. У тому й полягає велике пасхальне таїнство, що сам Син Божий стає одним із нас, вмирає, подібно як ми, щоб ми могли воскреснути, як Він! Христос проходить свою хресну дорогу за нас і на наше благо, даруючи нам своє світле воскресіння та нове життя в Бозі. Отже, хрест і воскресіння нерозлучні. Вони стосуються не лише Христа: у таїнственний спосіб зачіпають усе людство і кожного з нас зокрема. Подія, яка відбулася в житті Ісуса Христа, – Його смерть і воскресіння, – увібрала в себе всю історію людства, усі страждання, як минулого, так і прийдешнього, і преображає їх у нове життя, у нову радість. Воскреслий Христос входить у серцевину особистої історії кожного з нас, Він, можна сказати, переживає наші страждання і приниження: ми водночас із Ним розп’яті й засуджені, та разом із Ним підіймаємося з гробу і воскресаємо. Вчора нас із Ним було поховано, а сьогодні – встаємо із Ним воскреслим.

Водночас владика Михайло (Бубній) став адміністратором для Кримського екзархату. Церемонія інтронізації владики Михайла відбулася в Одесі, у римо-католицькому соборі Святого Климента.

Як повідомляє  департамент інформації УГКЦ,  глава Церкви нагадав, що сьогодні за літургійним календарем візантійського обряду наступає новий період Літургійного року. Лазаревою суботою ми розпочинаємо Квітну тріодь. Починається новий час, закінчується час Чотиридесятниці і ми входимо у пасхальне таїнство, - таїнство смерті і воскресіння Господа нашого Ісуса Христа.