Всечесні отці, дорогі у Христі брати і сестри!

У дні, коли дехто у суспільстві готується до так званого «святкування» Хелловіну, вважаю за необхідне звернутися до вас із пастирським словом перестороги щодо духовної небезпеки, яку можуть нести подібні дійства, особливо для дітей та молоді.

Сьогодні під виглядом розваг, веселощів і невинних забав нерідко популяризуються образи смерті, страху, демонічних істот і темних сил. Часто це подається як звичайна гра, яка нібито не має жодного глибшого змісту. Проте християнин покликаний сприймати такі речі не лише з погляду зовнішньої форми, а й крізь призму своєї віри та відповідальності за спасіння.

Кожне свято має елемент прослави. Тож запитаймо себе, кого і що прославляє Хелловін: життя чи смерть, добро чи зло, Бога чи сили темряви?

Для нас, християн, джерелом радості, надії та життя є Господь Ісус Христос, Який переміг гріх і смерть. Ми покликані прославляти Бога, шанувати людську гідність, плекати любов, милосердя, чистоту серця та надію на вічне життя. Тому не можемо залишатися байдужими, коли під виглядом розваг нормалізуються символи й образи, що суперечать християнському розумінню життя, добра і святості людської особи.

Не забуваймо, що подібні дійства мають і духовний вимір. Те, ЩО людина свідомо прославляє, до чого виявляє своє захоплення і відкриває своє серце, може впливати на її внутрішній світ, формувати її думки, почуття та життєві орієнтири. З християнського погляду особливо небезпечним є свідоме загравання з окультними практиками, демонічною символікою та прославленням зла.

Ми розуміємо, що зло не є лише абстрактним поняттям. Воно має особовий вимір, а тому Церква застерігає від усього, що віддаляє людину від Бога, послаблює її духовну пильність і може поневолити її серце. Відкритися злу набагато легше, ніж згодом звільнитися від його руйнівного впливу. Саме тому не можна легковажити духовними небезпеками, виправдовуючи їх дитячою цікавістю, модою чи бажанням бути як усі.

Особливу тривогу викликає залучення до таких «святкувань» дітей і молоді. Дитяча душа є відкритою, довірливою та вразливою. Діти не завжди здатні критично оцінити зміст того, що їм пропонують, відрізнити невинну гру від небезпечного захоплення та усвідомити можливі наслідки. Тому, пропагуючи подібні дійства в закладах освіти, молодіжних середовищах чи спільнотах, ми ризикуємо наражати дітей на духовну небезпеку, дезорієнтувати їхній світогляд  та віддалити їх від правильного вибору життєвих орієнтирів, побудованих на християнських цінностях, на яких базується культура нашого народу.

Обов’язок Церкви – попереджати про все, що становить небезпеку для людини та її спасіння, а особливо для вразливої дитячої душі. Це не означає сіяти страх чи засуджувати тих, хто через незнання долучається до таких заходів. Наше завдання – правдиво свідчити про християнську віру, допомагати людям розпізнавати добро і зло, попереджати про небезпеки для духовного і морального життя та з батьківською любов’ю вказувати на шлях, який веде до справжнього щастя з Богом.

У зв’язку з цим закликаю всіх священнослужителів, батьків, катехитів, педагогів, вихователів  відповідально поставитися до виклику сьогодення. Прошу не заохочувати дітей і молодь до участі в заходах, які прославляють смерть, темряву, демонічні образи чи окультну символіку. Натомість пропонуймо їм змістовні, радісні та духовно корисні ініціативи, які допоможуть пізнавати Божу любов, відкривати красу святості, зростати у чеснотах і зміцнювати віру.

Особливо важливо, щоб наші парафії, катехитичні спільноти та християнські освітні середовища були просторами світла, надії та життя. Замість того, щоб наслідувати сумнівні розважальні акції, накинуті нам ззовні, маємо нагоду знайомити дітей із нашою християнською традицією вшанування святих, розповідати про їхню мужність, жертовність і вірність Богові, заохочувати до молитви, добрих учинків і милосердя.

Дорогі у Христі! Не все, що є сьогодні популярним у суспільстві, відповідає Євангелію, і не все, що називають розвагою, є духовно безпечним. Будьмо пильними у вірі, мудрими у виборі та відповідальними за тих, кого Господь довірив нашій опіці і вихованню. Не біймося свідчити про правду, навіть тоді, коли вона суперечить суспільній моді. Пам’ятаймо, що наше покликання – нести світло Христове туди, де панують темрява, страх і духовна байдужість.

Нехай Господь укріпить наше духовенство, благословить батьків, просвітить педагогів і збереже дітей та молодь від усього, що може зашкодити їхньому духовно-моральному стану і спасінню. Нехай Пресвята Богородиця огортає своїм материнським покровом наші родини та допомагає нам завжди обирати дорогу світла, добра і правди.

Благословення Господнє на вас!

† Дмитро Григорак,
Єпарх Бучацький УГКЦ