7 квітня 2015 р.Б. на свято Благовіщення Пресвятої Богородиці, парохія прокатедрального собору м. Бучача, святкувала свій перший ювілей у новоосвяченому храмі. Із цієї нагоди Владика Дмитро (Григорак), у співслужіння із 5 священика молились Велику Вечірню із Літургією Василія Великого.

7 квітня, на свято Благовіщення Пресвятої Богородиці, перед початком Божественної Літургії, парох о. Василь Германюк у костелі, смт. Скали-Подільської, освятив пасхальні страви для воїнів АТО. Дані пожертви збиралися протягом тижня часу волонтерами, ріднею та благодійниками.

Великдень – це найбільше християнське свято. У цей день, воскрес Господь Наш Ісус Христос після того, як його було розіп’ято на хресті. Це чудо символізує звільнення від гріхів. Саме у Великодній час хочеться подарувати якнайбільше радості та щастя людям, які потребують допомоги. Найкраща можливість зробити добро великій кількості людей – благодійність.

Цей шанс і використали парафіяни церкви Непорочного зачаття Діви Марії. У Вербну неділю, а саме 5 квітня у м. Чортків біля церкви відбувся благодійний Великодній ярмарок. Товари, які були виставлені на продаж, виготовлені дітьми. 

9 квітня у Великий четвер традиційно відбувся Чин умивання ніг, який здійснив Єпарх Бучацький Дмитро (Григорак).

«Сам і нині, Владико, пройшовши посеред недостойних слуг Твоїх, що йдуть за твоїм прикладом, обмий всяку скверну і нечистоту душ наших, щоб ми, обмивши порох, який приліпився до нас від прогрішень наших і обтерши рушником любові один одного, могли вподобатися Тобі в усі дні життя нашого і знайти благодать перед Тобою» – саме так молився Владика Дмитро під час умивання ніг.

Всесвітлішим і високопреподобним отцям, преподобним монахам і монахиням,

дорогим братам і сестрам.

Христос Воскрес!

«Ось Я з вами по всі дні аж до кінця віку»

 (Мт. 28, 20).

Цьогорічний час Пасхальний Свят проходить в складних обставинах війни та економічної кризи. Радість Великодня накладається на випробування Хресної дороги нашого народу, яка триває ось вже майже півтора року. Сьогодні в наших серцях є радість і біль, на наших обличчях – усмішка і сльози. Тисячі наших співвітчизників не зустрінуть цей Великдень разом з нами, бо їхнє життя було спалене в горнилі війни. Але це – наша Хресна дорога, яку нам дано пройти! І ми не самотні на ній: з нами невидимо йде Воскреслий Господь. Це Він дає силу всьому народу і кожному з нас нести хрест.