• В яких гріхах потрібно каятися на сповіді: в тих, які були здійснені протягом усього життя, чи в тих, які були здійснені від часу останньої сповіді ?

             Християнин, який приступає до сповіді, має приносити покаяння за ті гріхи, які вчинив від часу останньої сповіді. Якщо людина продовжує відчувати сильні докори сумління за якийсь гріх (як правило, тяжкий), то може про це сказати сповідникові ще раз, щоб отримати від нього духовну пораду. Однак до такої практики вдаються у виняткових випадках. Коли людина готується до переходу у вічне життя і приступає до останньої сповіді у своєму житті, можна визнати гріхи, вчинені протягом усього життя.

• Яким чином відбувається сповідь німих, глухонімих або людей, які внаслідок якихось обставин втратили дар мови, але є при свідомості?

            Якщо німий або ой, хто внаслідок якихось обставин втратив дар мови, але є свідомий, збирається сповідатися за звичайних обставин (тобто заздалегідь не повідомляє про це священика), то нехай удома запише свої гріхи на аркуші, який на сповіді покаже священику. Якщо ж людина позбавлена також слуху, то їй слід узяти зі собою ручку та ще один аркуш, на якому священик міг би їй написати духовні поради, покуту або ж поставити запитання, які вважатиме за необхідне. Якщо німа людина перебуває у небезпеці смерті, але притомна, то священик зачитує їй перелік гріхів, на що та відповідає ствердним або заперечним жестом (жести можуть бути різними: биття у груди, кивок головою – усе залежить від стану хворого).

• Чи можна сповідати хворого, який утратив свідомість?

            Сповідь – це особистий акт покаяння, тому, якщо особа непритомна, то сповідь відбутися не може. Однак існує практика читання над хворим, який утратив свідомість молитви розрішення, коли відомо, що він є християнином і можна припускати, що бажав покаятися.

• Чи можна причащатися, коли забув висловити гріх під час сповіді?

            Якщо людина ненавмисно забула сказати якийсь незначний гріх, то може причащатися. Однак на наступній сповіді мусить обов’язково про це повідомити священика. Забути про тяжкий гріх під час сповіді важко, оскільки такі гріхи, як правило, пам’ятають досить добре. Щоб уникнути таких випадків, на початку сповіді слід розповідати спершу тяжкі гріхи, а потім легкі.

• Як часто треба сповідатися?

Частота сповіді – індивідуальна справа, однак добре коли християнин сповідається не менше 2 – 4 рази на рік, наприклад, під час чотирьох церковних постів: Великого, Петрівського, Успенського та Різдвяного. Кожного християнина Церква зобов’язує до мінімальної норми: сповідатися принаймні раз на рік (Катехизм Католицької Церкви, 1457). Обов’язково сповідатися тоді, коли скоїмо важкий гріх. Практикуючий християнин сповідається щомісяця.

о.  Мирослав Думич , доктор літургійного богослов’я