Перед Святим Причастям слід дотримуватися євхаристійного посту. За давніми церковними приписами це був піст, протягом якого людина не повинна була нічого їсти і пити, і він тривав від півночі до моменту прийняття Святого Причастя. Сьогодні Церква, щоби вірні могли якомога частіше приймати Святу Євхаристію, дозволила дотримуватися євхаристійного посту тільки годину перед святою Літургією. Після Причастя слід утриматися якийсь час від споживання їжі, тим більше – від куріння та пиття алкогольних напоїв.

Приймаючи Святе Причастя, ми єднаємося з Христом, одночасно здійснюючи найвищий акт прослави Господа. Після Святого Причастя слід присвятити хоча б декілька  хвилин для подяки і розмови з Ісусом, який перебуває в душі, тобто зробити так зване благодарення (подяку).

Протягом більш ніж двотисячної історії християнства існує два способи прийняття Євхаристії: стоячи та навколішки. Людина, яка причащається навколішки, усвідомлює свою гріховність і розуміє, що Святе Причастя – це сам Ісус Христос, який до неї приходить. Таким положенням свого тіла вона засвідчує Богові свою пошану до Нього.

Однак набагато більше християн причащається стоячи. Чинять вони це не тому, що не усвідомлюють важливості святого Таїнства Євхаристії, але згідно із закликом священнослужителя під час святої Літургії перед Причастям: «Зі страхом Божим і вірою приступіть!». Священик закликає вірних приступити, тобто прийти до євхаристійного Ісуса, і вони це чинять як добрі діти Божі.

Проте у цьому питанні слід дотримуватись одно згідності й проявляти розуміння. Потрібно толерувати наших ближніх і не перешкоджати їм побожно і праведно зустрітися з Ісусом у пресвятому Таїнстві Євхаристії.

Коли людина відвертається від Бога, тобто піддається спокусі і грішить, перед Причастям вона має приступити до Таїнства Покаяння. У нашій Церкві діти 7-8 років, які вже розрізняють добро і зло, готуються до важливого моменту у їхньому житті – до Першої Святої Сповіді і урочистого Святого Причастя. Період приготування до урочистого Святого Причастя є найкращим часом для містагогійної катехизи, що впроваджує в таємницю Євхаристії. У цей час закладаються найміцніші основи під усіляку пізнішу євхаристійну формацію (виховання).

На цю урочистість дітей слід одягати в український стрій. Але, зазвичай, їх одягають у білий одяг -  на знак чистоти і невинності. Батьки мусять подбати про те, щоб урочисте Святе Причастя не було останнім у житті дитини, тобто не стало своєрідною даниною моді.

Слід пам’ятати, що одним із найважливіших виховних чинників у літургійній формації дітей, що готуються до урочистого Святого Причастя, є відповідна поведінка батьків під час богослужіння. Говорячи про виховання, мусимо пам’ятати про значення християнської родини. Вона є першим і найбільшим природним середовищем, в якому розпочинаються процеси будь-якого виховання. А де, як не в родинному середовищі, найкраще прищеплюється любов, довіра, співчуття, взаємодопомога? Для правдивої християнської сім’ї гідно прийнята Євхаристія є важливим виховним елементом. Кожної неділі чи свята прийняте Святе Причастя приводить батьків і дітей до безпосередньої злуки з Христом.

Євхаристія, будучи тайною суспільної любові, вказує вихід із внутрішнього відособлення, егоїзму і вчить бачити іншу людину, іншу сім’ю, чуже терпіння, хвороби, проблеми; вчить взаєморозуміння, в повному значенні цього слова.  

о. Мирослав Думич , доктор літургійного богослов’я