Як молитися, увійшовши в храм?
Увійшовши до храму перед богослужінням, тихо проказуємо свої приватні молитви. Традиційно вживають молитви, подані у молитовниках, чи інші молитви, які знаємо. Якщо ми прийшли на літургію, то можемо молитися молитви приготування до причастя.
Запізнавшись на початок богослужіння, приватних молитов не мовимо, а приєднуємося до спільної церковної молитви. Дехто радить проказувати приватні молитви по дорозі до храму (якщо запізнюємося).
У храмі ми не глядачі, а учасники відправи, тому співаємо разом з усіма, особливо загальновідомі тексти: Святий Боже, Вірую, Отче наш тощо. Не слід, однак, повторювати вголос тих слів, які має промовляти лише священик. Богослужіння має форму діалогу, в якому одні молитви призначені лише для священнослужителів, а інші – для усієї зібраної громади.
Під час богослужіння приватних молитов не промовляємо, ані не читаємо з молитовників інших текстів, окрім тих, які проспівують співці чи хор. Перебуваючи в храмі на спільній молитві, не варто виявляти занепокоєння, якщо священнослужителі чи співці допустяться якоїсь неточності. Краще пригадати власні прогріхи й просити за них прощення у Господа.
Коли зауважуємо особу, що не знає, як поводитися у храмі, то не осуджуймо її і не повчаймо поспішно. Якщо треба, то можна допомогти доброзичливою порадою, а зауваження слід робити лише тим, хто брутально порушує благочестя спільної молитви.
Діти в храмі
Якщо з нами у храмі перебувають діти, то пам’ятаймо, що час їх присутності в церкві має бути спів мірний з їхніми можливостями зосереджуватися. Батьки мають пильнувати, щоб їхні діти поводилися належним чином: не шуміли, не бавилися, а привчалися благоговійного ставлення до святині та знали, якою має бути поведінка в храмі. Якщо діти мусять залишити церкву, то мають перехреститися і вийти, не привертаючи уваги. В деяких випадках треба самому їх вивести. Якщо мала дитина у храмі розплачеться, то одразу треба разом із нею вийти назовні.
Дітям у церкві не дають нічого їсти, за винятком антидота або благословенного хліба на всенічній.
о. д-р Мирослав Думич
Доктор літургійного богослов’я