27 вересня 2012 року відбулося V Всеукраїнське паломництво працівників Державної пенітенціарної служби України під гаслом "Справедливість, віра, милосердя!". Від 2009 року ДПтС України здійснює щорічну прощу до Свято-Успенської Унівської лаври, де зберігається одна з найбільших святинь України – Унівська ікона Богородиці. Проща працівників пенітенціарної служби разом із в'язничними капеланами проходить на свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього в намірі поглиблення розуміння пенітенціарного служіння та науки Церкви щодо злочину, гріха, покути, прощення, переміни життя і плекання гідності людини.
У день передсвяття Воздвиження прочани зібралися в містечку Перемишляни, у храмі Святого Миколая Чудотворця, де душпастирював блаженний священомученик Омелян Ковч, «парох Майданека». Після Молебню до священомученика Омеляна колона прочан вирушила пішою молитовною ходою до Лаври. Паломники переживали духовне піднесення, коли на околиці села Унева прийняли Унівську чудотворну ікону Пресвятої Богородиці на ношах, які почергово несли службовці та капелани (так само почергово несли хоругви). Серед прочан були члени родин пенітенціарних службовців, в’язничні душпастирі, студенти Львівської духовної семінарії Святого Духа та Чортківської дяківської академії. Участь у паломництві взяло понад сто осіб, працівників державної служби регіональних управлінь Тернопільської та Івано-Франківської областей і членів їхніх родин. Духовний супровід їм надавали: о. Костянтин Панетелей, відповідальний за в’язничне душпастирство в УГКЦ, о. Андрій Хомишин, капелан Львівської виправної колонії №48, о. Іван Мельник, що здійснює душпастирське служіння для вірних у Чортківському слідчому ізоляторі, та о. Ігор Ільків, капелан Миколаївської виправної колонії.
Прочан привітали величні дзвони. Отцівським благословенням їх зустріли високопреподобний ігумен Теодор й Преосвященніший Владика Юліан (Вороновський), архимандрит монахів Студійського уставу, Єпископ-емерит Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Владика Юліан, що багато років піклувався про систематичне в'язничне душпастирство у Самбірській виховній колонії й у Дрогобицькій виправній колонії для чоловіків і часто відвідував в'язнів, після святкової Вечірні звернувся до паломників з архипастирським навчанням про пенітенціарне служіння. Він пригадав у проповіді про слова пророка і предтечі Івана до вояків і посадовців, які приходили на Йордан хреститися.
Пізно ввечері відбувся Акафіст перед Унівською чудотворною іконою Богородиці з молитвою про рідних і близьких присутніх прочан. Самодіяльна мистецька програма прозвучала на співочому майданчику біля чудотворного джерела. Молитовні роздуми над Хресною дорогою Спасителя наповнили нічні чування. Численні прочани приступили до святого таїнства Сповіді.
27 вересня на Чернечій горі відбулася Панахида за усопших, у Свято-Успенському храмі була відслужена святкова Утреня та Божественна Літургія, яку очолив ієрей Костянтин Пантелей. У проповіді після Євангелія він говорив про духовність та значення почитання Церквою Чесного Хреста Господнього: «Хрест є мірилом справедливості, перед яким усяка людина пізнає себе винною в гріху, але через каяття Хрест Христовий стає знаком примирення з Господом і з ближніми». Після Божественної Літургії о. Костянтин висловив особливу вдячність організаторам паломництва в територіальних управліннях, зокрема полковнику внутрішньої служби Руслану Вовку (Управління ДПтС України у Тернопільській області), який був відповідальним за підготовку І Всеукраїнського паломництва ДПтС України п'ять років тому.
Після Літургії Водосвятний молебень, молитва за Україну та святкова трапеза завершили прощу. Паломництво мало особливу атмосферу людяності та внутрішньої посвяти, на думку капелана Андрія Хомишина. Капелан Іван Мельник, що вперше брав участь у прощі ДПтС України, відзначив високі морально-етичні й духовні якості працівників служби. На згадку про участь у цій події кожен учасник отримав грамоту прочанина від ігумена монастиря та пам'ятку від Патріаршого паломницького центру.
Пенітенціарне душпастирство УГКЦ