static-aside-menu-toggler

 

«Пустіть дітей! Не бороніть їм приходити до мене,бо таких Царство Небесне.»(Мт. 19;14)

З 7 по 9 червня 2012 р. Б. при Катедральному Соборі Святих Верховних Апостолів Петра і Павла відбувся християнський літній табір для дітей віком 7-12 років. Він носив назву «Веселі канікули». Його метою було згуртувати діточок у спільноту для кращого пізнання Бога, яскравого проведення часу, набуття нових навиків та незабутнього відпочинку, а також допомогти зрозуміти, що життя з Богом сповнене кольорових барв, позитивних емоцій та цікавих пригод.

Традиційно,що 1-ше вересня стало святом як для вчителів, так і для школярів, котрі знову повертаючись до школи, чи сідаючи вперше або востаннє за парти, розпочинають новий навчальний рік.

Але 11 вересня став особливим днем для наших освітян, котрі прибули у Зарваницю. Адже саме в цей день тут відправилася Божественна Літургія для працівників освіти нашої області.

Урочиста подія відбулася 28-29 серпня в Соборі апп. Петра і Павла – Перша сповідь дітей та прийняття Святого Причастя. В святковий день Успіння Пресвятої Богородиці юні Божі створіння в українських вишиванках разом з батьками та хресними прийшли в храм, щоб зробити іспит сумління, відкрити своє серце та впустити в нього істинного Бога.

Таїнство Євхаристії (з гр. «подяка») встановив сам Ісус Христос під час останньої Тайної вечері, напередодні своїх страждань та смерті. Розламавши хліб, подав ученикам і промовив: «Прийміть, їжте, це є Тіло моє, що за вас ламається на відпущення гріхів. Пийте з неї всі, це є Кров моя, Нового завіту, що за вас проливається на відпущення гріхів». Пресвята Євхаристія є поживою для нашої душі і тіла. Ісус дуже любить нас і тому прощає всі гріхи, якщо ми щиро каємось і просимо прощення. Після св. Сповіді і Причастя душа наша очищується, оживає, наповнюється новим змістом.

 

Празник Успіння Пресвятої Богородиці  - один із дванадцяти найбільших літургічних празників у церковному році. Цікаво те, що церковний рік починається і завершується саме Богородичними святами: Різдва та Успіння Пресвятої Богородиці.

З першого погляду виглядає, що празник Успіння – це сумна подія, але вже сама назва говорить про протилежне. Не можемо ми одночасно сумувати і радіти. Тому Успіння ми святкуємо, - радіємо з того, що Марія не померла, а «уснула» і була в Небо взята. В Успінні Богородиці бачимо те, що має статися з кожним християнином. Так, як Господь переміг саму смерть своїм Воскресінням, так Успіння Марії – це перемога смерті в першій учасниці Його Церкви.

«Я хліб життя. Хто приходить до мене – не голодуватиме; хто в мене вірує – не матиме спраги ніколи» (Йо. 6, 35).

У другу неділю по Зісланні Святого Духа, у нашій Церкві припадає празник Пресвятої Євхаристії. Ми знаємо, що багато цінних дарів лишила нам любов Божественного Спасителя : цінне хрещення, що через нього позбуваємося гріхів і стаємо Божими дітьми; цінна Євангелія, що вказує нам дорогу до небесної Батьківщини; цілющий лік – свята Сповідь, яка з невільників гріха й сатани робить нас вільними Божими синами – вливає й підтримує життя Божої ласки. Нам свята, чиста і дорога Обручниця  Христова – Церква, що веде нас дорогою спасіння. Упродовж віків вона далі продовжує діло Господа Ісуса. Превелика цінність – Христовий Хрест, на якім Ісус – Спаситель довершив діло спасіння. Та цінніша над усе , незрівнянна й дорога – Пресвята Євхаристія. Це дар над усі дари! У Пресвятій Євхаристії любов Господа Ісуса посувається до найдальших меж. Ісус «полюбивши своїх, що в світі, до кінця їх полюбив» (Євр. 13, 1). Пресвята Євхаристія – це сонце Христового Царства – святої Церкви. Воно її огріває і оживляє.