Після Зіслання Святого Духа на апостолів ніхто з них не залишився на місці - Церква рушила в новозавітний вихід. Саме таким є обличчя Церкви, про яке говорить Папа, коли Церква виходить назовні, до потреб, плачу, скорботи людей у світі, бо вона покликана його спасти.
Публікуємо фрагменти з «Путівника Декади місійності», а саме: 1. Слово Боже, 2. Роздуми, 3. Цитату дня, 4. Значення, 5. Молитву, 6. Місійне завдання.
Дар Святого Духа
Боже Слово: А як настав день П’ятидесятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці. Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти. А перебували в Єрусалимі між юдеями побожні люди з усіх народів, що під небом. І як зчинився той шум, зійшлась велика юрба і хвилювалася, бо кожний чув, як вони говорили його мовою. Здивовані й остовпілі, вони один до одного казали… як вони нашими мовами проголошують величні діла Божі? (Ді. 2, 1–11).
Детальніше: Декада місійності 2016. Десятий день. Неділя П’ятдесятниці
Публікуємо фрагменти з «Путівника Декади місійності», а саме: 1. Слово Боже, 2. Роздуми, 3. Цитату дня, 4. Значення, 5. Молитву, 6. Місійне завдання.
Сповнитися місійним духом
Боже Слово: Він викладав їм, свідчивши про Царство Боже, і переконував їх про Ісуса з закону Мойсея та пророків, – від ранку аж до вечора. Деяких переконували його слова, а деякі не йняли віри. І бувши в незгоді між собою, почали розходитися, коли Павло до них промовив лиш одне це слово: «Добре прорік був Святий Дух через пророка Ісаю до батьків ваших, кажучи: … серце цього народу затовстіло й вони вухами тяжко чули, і очі свої зажмурили, щоб часом не бачити очима, і вухами щоб не чути, щоб не зрозуміти серцем і не навернутись, та щоб я не оздоровив їх. Нехай, отже, буде вам відомо, що це спасіння Боже було послане поганам: і вони почують» (Ді. 28, 1–31).
Цей собор - центр єдності усієї Української Греко-Католицької Церкви, як на Батьківщині, так й в діаспорі. Ця споруда є символом важкої та героїчної історії вашої Церкви, яка повнотою занурилась у скарби східної християнської традиції та водночас є у повному сопричасті з Єпископом Рима, а отже — частиною того католицизму, яке, окрім того, що є рисою Церкви, становить також конкретну реальність. Саме завдяки цьому вона є знаком збіжності у різноманітті, яке знаходить у служінні наступника апостола Петра видимий центр єдності та постійне утвердження у вірі.
Детальніше: Держсекретар Ватикану: «Патріарший собор - символом важкої та героїчної історії УГКЦ»
Учора кардинал П’єтро Паролін, Державний секретар Ватикану, у Запоріжжі чітко висловив позицію Ватикану щодо святості й недоторканості українських кордонів. Апостольська Столиця підтримує суверенітет Української Держави, і ті території, де українська влада не має контролю і люди змушені тікати від війни, повинні бути повернені під її контроль. Святість українських кордонів, які має забезпечувати міжнародне право, повинні бути шановані всіма.
Публікуємо фрагменти з «Путівника Декади місійності», а саме: 1. Слово Боже, 2. Роздуми, 3. Цитату дня, 4. Значення, 5. Молитву, 6. Місійне завдання.
Власний хрест
Боже Слово: «А й тепер закликаю вас: Бадьортеся, ніхто бо з вас життя не втратить, лиш корабель (пропаде). Цієї ночі бо з’явився мені ангел Бога, якому я належу і якому служу, і сказав: Не бійся, Павле! Ти маєш перед кесарем з’явитися, тож Бог дарував тобі всіх тих, що пливуть з тобою. Тому бадьортеся, люди, бо я вірую Богові, що воно так буде, як було сказано мені. Ми мусимо натрапити на якийсь острів»… А як мало дніти, Павло запрошував усіх щось з’їсти: «Оце сьогодні, – казав, – чотирнадцятий день, як ви, ждучи, перебуваєте натще й не їсте нічого… Ніхто з вас ані волосу із голови не втратить». Сказавши це, взяв хліб, подякував перед усіма Богу і, розламавши, почав їсти (Ді. 27, 1 – 44).
Сторінка 264 із 615