21 вересня 2009 року, у празник Різдва Пресвятої Богородиці за юліянським календарем, о 9:30 місцевого часу, у Римі, в українській Папській колегії святого Йосафата, на 86-му році, життя упокоївся у Бозі Високопреосвященніший Архиєпископ Мирослав Марусин, вислужений Секретар Конґреґації для Східних Церков. Він відійшов до Господа у той сам день, що і 35 років раніше, 1974 року, Владика Іван Бучко, його святитель від нижчих до єпископських свячень, секретарем, співробітником і помічником якого він був протягом 25-ти років.

Владика Мирослав Марусин народився 26 червня 1924 року у селі Княжому біля Золочева на Львівщині. Богословсько-філософські  студії розпочав у Львівській Богословській  Академії, де навчався від 1943 р. до 1944 р. Під час війни навчався в Падерборні, (Німеччина), а потім, від 1949 до 1951 р., у Папському Східному Інституті в Римі, здобувши ступінь доктора. Нижчі, дияконські та ієрейські свячення отримав з рук Архиєпископа Івана Бучка у 1948 р. в Німеччині. Тісно співпрацював з Владикою Бучком, Апостольським Візитатором українців греко-католиків у Західній Європі, невтомно йому допомагав, супроводжував у всіх відвідинах українських громад у світі, аж до свого призначення Апостольським Візитатором українців у Західній Європі. Єпископська хіротонія Кир Мирослава відбулась 28 липня 1974 року в Римі. Головним святителем був Владика Іван Бучко, а співсвятителями – Владики Платон Корниляк, Володимир Маланчук, Августин Горняк та Йоаким Сеґеді.

Від 1977 до 1982 року Владика Марусин був  на відповідальному пості віце- президента Папської комісії у справах ревізії  Кодексу Східного Канонічного Права. За призначенням Папи Івана Павла  ІІ, від 1982 до 2001 року Преосвященний  Мирослав Марусин, піднесений до гідності архиєпископа, був Секретарем Конґреґації для Східних Церков. Його архиєрейське служіння було віддане Церкві та народові, а, одночасно, і служінню чотирьом Вселенським Архиєреям: Павлові VI, Іванові Павлові I, Івану Павлові II та теперішньому Папі, Венедикту XVI.

Кир Мирослав Марусин був автором численних  видань і наукових праць богословського, історичного, літургічного та біблійного змісту. Папська Марійська академія, Орден Лицарів Божого Гробу, Наукове  товариство ім. Шевченка та інші установи удостоїли владику Мирослава Марусина почесними відзнаками. Віденський університет та Український вільний університет присвоїли йому звання почесного доктора.

Завдяки проповідям Владики Мирослава Марусин та Богослуженням, що він відправляв і які транслювало Ватиканське Радіо, виросло та зберегло віру не одне покоління греко-католиків не тільки в Україні, але і на всьому радянському просторі. Свою останню проповідь для слухачів Ватиканського Радіо Владика Мирослав виголосив 28 серпня цього року, на празник Успіння Пресвятої Богородиці/ 

Вічна йому пам’ять! 

За  матеріалами Радіо  Ватикану

Вчора ввечері, 21 вересня, у празник Різдва Пресвятої Богородиці за старим календарним стилем, над домовиною Високопреосвященнішого архиєпископа Мирослава Марусина була відслужена панахида. Богослужіння очолив Преосвяченний владика Іриней Білик, ЧСВВ, Канонік Папської базиліки Святої Марії Більшої, у співслужінні 12-0х священиків.

Перш ніж заспівати «Вічная пам’ять», до зібраних промовив владика Іриней. У своєму слові він зазначив: «За дивним Божим Провидінням, в 35-у річницю відходу у вічність слуги Божого Архиєрея Івана Бучка – Архипастиря скитальців, коли сьогодні Преосвященний Мирослав збирався, як і кожного року з панахидою на гріб свого вчителя, наставника і святителя Кир Івана, Господь Бог покликав дорогого нашому серцю і нашій пам’яті владику Мирослава до щасливої вічності, щоб сьогодні, вже разом, обидвоє, заслужені Архиєреї нашої Церкви разом заспівали перед Престолом Всевишнього Велике Славословіє і Подячний Гімн Господеві за свободу нашої Церкви і українського народу, про яку вони мріяли, за неї просили у Всевишнього, за неї страждали».

Серед іншого Преосвященний Іриней наголосив на тому, що владика Мирослав завжди, особливо в часі підпілля нашої Церкви, мав у серці наш народ, наших вірних. Саме тому й часто підтримував їх за допомогою Радіо Ватикану, виголошуючи цікаві, змістовні та повчальні проповіді. «Боже слово Кир Мирослава через хвилі Ватиканського радіо проникало в кожну українську християнську хату, в кожне спрагле Божого слова українське серце. Бо його слова були для нас потішаючі, вселяли надію і додавали сили в боротьбі проти ворога, який намагався вирвати віру з нашого серця, але його слова були також грізними і попереджаючими для тих, хто намагався погубити душу й тіло нашого народу», – мовив владика Іриней Білик, ЧСВВ, додаючи, що, особливо, сьогодні, коли наша Церква відзначає 20-річча виходу з підпілля, коли ми дякуємо Богові за ревних єпископів, священників, монахів та монахинь, «необхідно вшанувати і Кир Мирослава Марусина, бо у вистражданій свободі нашої Церкви є і його духовні страждання, бо коли ми в Україні не могли говорити про нашу Церкву, він за нас говорив перед світом, коли ми не могли свідчити світові про нас, він свідчив за нас».

А сьогодні, 22 вересня, о 15 годині, за місцевим часом, в українській Папській колегії св. Йосафата за душу вірного працівника Господнього Виноградника, архиєпископа Мирослава буде відслужено архиєрейський парастас.

Пропонуємо Вашій увазі духовний заповіт Владики Мирослава Марусина, який відійшов до Господа у понеділок 21 вересня 2009 року: