5 січня 2020 р. Б. Правлячий Архиєрей Бучацької єпархії УГКЦ Владика Димитрій (Григорак), ЧСВВ, освятив автомобілі в м. Чорткові, які отримали амбулаторії загальної практики - сімейної медицини на теренах Тернопільщини.

«Хлоп’ятко нам народилося,
сина нам дано: Бо з нами Бог»
(Велике Повечір’я).

Всесвітлішим і високопреподобним отцям, преподобним монахам і монахиням, дорогим братам і сестрам.

Христос Рождається!

Народження кожної людини – це радісна і особливо важлива подія для її родини, адже прийшла в світ нова людина. Цю найголовнішу подію в своєму житті кожний з нас згадує святкуванням в колі сім’ї кожного року, дякуючи Богові і батькам за дар життя, бо немає важливішого дару для людини, ніж дар життя. Та пройде час, і наші дні народження не пам’ятатимуть далекі нащадки, як і ми не пам’ятаємо всіх попередників нашого роду. Але є одне народження, яке завжди пам’ятатиме весь світ, доки буде існувати. Це народження Ісуса Христа – Бога і людини. 2020 років тому сталася надзвичайна і неймовірна подія в історії людства – Бог став людиною. «Бог предвічний народився…», - слова нашої колядки містять в собі, на перший погляд, протиріччя, адже Бог є вічний, Він не має початку і кінця, але: «Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом» (Галат 4:4). Факт настільки неймовірний, що жодна релігія світу, окрім християнства, не має сміливості визнати цю правду. Син Божий став і Сином людським. Бог став людиною заради людини, об’явивши всій вселенній надзвичайну важливість людини для Бога. Не дивлячись на гріхопадіння, на всі упадки і злочини людства, Бог не відкинув людину, але, більше цього, не погордив стати людиною і ввійти в цей грішний світ. Ставши людиною, Бог підніс велич і гідність людини на нечувану висоту, зрівнявши її із Собою. Бог ствердив, що людина належить Йому, є істотою богоподібною і не є частиною тваринного світу, як «тварина розумна», але створена на Його образ і подобу та покликана бути учасницею життя трьох Божественних Осіб. Бог є Отцем, а людина Його дитиною і покликана бути родиною з Ним.

Преосвященні владики, всесвітліші і всечесніші отці, преподобні брати і сестри у монашестві, любі брати семінаристи, дорога родино вірних Тернопільсько-Зборівської архиєпархії та всієї нашої митрополії

«З нами Бог, розумійте, народи, і покоряйтеся, бо з нами Бог». (Іс.8)

Христос рождається! Славіте Його!

Дорогі у Христі! Як ангел Господній пастушкам, так я сьогодні звіщаю вам радісну новину, що буде радістю всього народу: «сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь» (Лк.2, 10-11). Бог став людиною. Він з власної ініціативи виходить на зустріч людині. Він стає людиною, щоб людина – чоловік чи жінка, дитина чи дорослий – могла вступити у Божу природу, у безсмертя. Предвічний Бог показує нам якою високою є гідність людини, бо сам Син Божий приймає на себе людську природу. Він учинив це з любові до нас, без жодної нашої заслуги. Святий Іван Богослов у своєму посланні стверджує: «Цим виявилася до нас любов Божа, що Бог свого єдинородного Сина послав у світ, щоб ми жили через нього» (1 Ів. 4,9). Наша українська колядка це таїнство любові Бога до людини оспівує такими словами: «Возвеселімся всі разом нині: Христос родився в бідній яскині! Посліднім віком став чоловіком, Всі утішайтесь на землі». Саме цю незбагненну любов Бога до людини прославляємо у різдвяному часі відповідаючи на привітання-звістку «Христос рождається!» словами: «Славіте Його!».

Новонароджений Спас – воплочена Божа любов, що, як єдине і вічне джерело радості, усуває страх. Справжня любов – це не тимчасове і швидкоплинне людське почуття, а животворна сила, обшир життя, дарований і забезпечений самим Богом. Лише в просторі Божої любові й радості людина може жити вповні, розвиватися і бути собою. Бог не хоче, щоб Його творіння боялося, і тому в Різдві приходить до нас як беззахисна дитина... Він робить нас сьогодні здатними без страху відкрити наші обійми Богові та ближньому...