Зустріч з отцем Джовані Бранко «Казка про 3 колодязі» Друк

В одній далекій, посушливій долині жили були три колодязі. Перший колодязь був заповнений модним одягом, другий - брендовим взуттям, а третій – модерними новинками техніки. Вони отримували задоволення від того, що колекціонували улюблені речі.

Одного разу, третій колодязь побачив у супермаркеті великий плазмовий телевізор, і хоч вже був вщент заповнений, вирішив за будь-яку ціну придбати цю фірменну річ. Він так загорівся  цим бажанням, що забув, що всередині нього вже є кілька телевізорів.

Принісши із супермаркету плазмовий телевізор, цей колодязь із сумом побачив, що в ньому вже нема місця для такої розкоші і заходився мостити з усіх сил всередині себе техніку, проте розізлившись, почав викладати її потрохи назовні, щоб навести порядок із дна.

Під час такого прибирання колодязь аж сахнувся від несподіванки, - на своєму дні він відчув якусь вологу. «І що це таке мокре?», – подумав він.

З яким же здивуванням колодязь зачерпнув із глибини воду! «Щось таке незвичайне», - промовив він, і вилив воду поруч на суху землю. Паростки зеленої трави дуже швидко покрили підніжжя колодязя, який все вичерпував та виливав воду довкола.

І чим глибше зачерпував колодязь, тим вища та чистіша ставала в ньому вода.

Інші колодязі побачили, що в посушливій долині біля їхнього товариша утворилася барвиста квіткова поляна, і сказали: «Це чудово!». Вони всі задумалися, і дехто навіть наважився теж викинути брендові речі, що замулювали  дно та зачерпнути із своїх глибин воду.

Так, даючи своїй долині живлющу вологу, колодязі побачили, що вода, яка нутрує в їхніх глибинах невидимо для зовнішніх очей, пов’язує їх між собою.

Третій колодязь радів своїм новим життям, проте його мучило одне запитання: «Звідки ж береться та вода, яка з’являється в його глибинах?».

Так роздумуючи, він не одну ніч не міг заснути. Одного сонячного ранку, третій колодязь підвівши очі вгору побачив, що кришталеві потоки води стікають і проникають в грунт із високої гори, у підніжжі якої він весь цей час знаходився…».

о. Джовані із парафії  святого  Филипа та Якова  з м. Капуаі (Італія), розповівши цю казку, тепло всміхнувся і продовжив: « Молодь має глибоке серце!».

Поширена теза, що праця з молодими людьми полягає  в тому, щоб «дати їм повчання, дати моральні цінності» тощо.

Всі хочуть молодь «чимось наповнити», проте дуже важливо є те, щоб молоді «копали» в середині себе.

Насамперед треба очистити себе, а  наповнити серце може тільки Бог. Маємо знайти в собі живу воду, плоди якої згодом побачать інші.   Якщо одна людина знайде Христа - зможе стати світлом для інших.

Хочете знати як звучить одна з помилкових ідей світу?  «Моє життя - для мене!»; «Все для мене!»; «Ця річ, ці люди – для мене!». Тоді звичним стає вживання технологій, використання людей «для себе».

Поруч ще лунають гасла: «Насолоджуйся життям! Візьми від життя все, керуй ним самостійно, без Бога». Хіба не такий  самий зміст первородного гріха?

Тоді молодь робить колекції дівчат, хлопців, друзів у соціальних мережах яких навіть не знає…

Коли ж людина пізнає, що особи і технології не дають їй щастя, то впадає у велику депресію. В такі моменти, людина намагається знайти радість в наркотиках, довготривалих дискотеках, алкоголі, сексі…

Саме тому ідея: «Я вибираю, як мені жити», дорівнює словам: «Я вибираю, яке дерево є добре! Я вибираю життя без Бога!» і призводить до краху особистості.

Кожна річ супроводжується в нашому житті певною залежністю.

Подорож до справжньої свободи – це особистий вибір. Праця звільнення – це праця особиста яка є твердою, проте дає велику радість.»

Ми вдячні Господу за цю зустріч із цим натхненним Богом італійським священником і хочемо закарбувати його слова у своїх серцях.

Обновляни м. Чорткова