Звернення до католицьких священиків Друк

Dr. med. Antun Lisec
Pozeska ulica 11
34335 Vetovo
Horvatia – Croatia
Tel-fax: +385-34-313-722
Mobitel: +385-91-571-2856
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду                                                                                

Звернення до католицьких священиків

Слава Ісусу Христу!

Я знаю, що Вам також шкода, що в Вашій країні багатьох дітей вбивають різними методами ще до народження. Пропоную Вам організувати бесіди з вагітними жінками, щоб вони не зробили аборту. Якщо колись будете мати можливість запросити мене на Синод єпископів Вашої Церкви, я поділюсь з Вами хорватським досвідом щодо захисту життя ненароджених дітей.

Зараз пропоную Вам організувати роботу в трьох напрямках:

1. В гінекологічних відділеннях лікарень, поліклінік і подібних місцях, куди жінки приходять з метою зробити аборт, організуйте бесіди з такими жінками. Спробуйте знайти в лікарнях приміщення, куди б добрі священики, монахині чи миряни могли приходити і особисто розмовляти з кожною такою жінкою, щоб вона не зробила аборт.  Звичайно, необхідно при цій нагоді говорити також і про інші гріхи .

На Україні і в деяких інших країнах колишнього СРСР лікарі-гінекологи дозволяють священикам проводити такі бесіди з вагітними жінками в медичних закладах. Я сам мав можливість провадити такі бесіди, коли приїжджав на Україну з 1992 році і до цього часу багато разів і в різних містах. В Хорватії ми також організували такі розмови з вагітними жінками в медзакладах і допомогли врятувати життя багатьом дітям.

Греко-католицький єпископ Кир Юрій Джуджар може розповісти, як ми розпочали щодня розмовляти з вагітними жінками в лікарнях Ужгорода в грудні, коли ми разом читали  лекції гінекологам.

   Після бесіди неможна підписувати жодних паперів. Ми не можемо дозволяти робити аборти. Ніколи неможна вбивати дитину. Ми робимо те, що можемо і те, що потрібно: показуємо вагітній жінці наше зацікавлення в тому, щоб вона не вчинила аборт і, що бажаєм надати їй духовну, моральну, а при можливості, і матеріальну допомогу, аби допомогти їй відмовитися від аборту. Якщо немає можливості надати їй матеріальну допомогу, якої вона потребує, Ви таки багато зробите для неї, коли допоможете морально і духовно. Дуже часто добре слово, на яке кожен багатий, рятує життя ненародженої дитини. Можу запевнити, що більш як 90 % вагітних жінок, які вирішили зробити аборт, не бажають матеріальної допомоги, якщо її пропонують з наміром відмовити від нього. Це є проблема душі і духа, а католицькі священики знають, як її вирішувати. У випадку надання матеріальної допомоги, слід бути, однак, обережними, щоб жінка не використала її на оплату аборту.

Ми такі бесіди організували в багатьох містах Хорватії. Допомогли врятувати життя численних дітей. Менталітет людей змінився в позитивному напрямку, а багато лікарів-гінекологів припинили робити аборти.

Кілька днів назад ми отримали лист від православного священика з Москви о. Максима Обухова, якого знаємо вже 9 років. Він керує православним центром „Життя”. Вам, мабуть, буде цікаво прочитати, як вони вирішують цю проблему в Росії разом з Міністерством охорони здоров’я.

2. Зацікавити всіх католицьких священиків, монахів і монахинь, щоб вони друкували достатню кількість листівок „Дорога мамо!”. Її текст наведу нижче. Можна також долучити фотографію матері з дитиною. Необхідно друкувати малі листівки, які б роздавали кожній вагітній жінці і друкувати плакати з тим самим текстом. На листівках потрібно вказати номери телефонів та адреси церков чи монастирів, на які могла би звернутися вагітна жінка. Ці листівки, плакати повинні регулярно і в достатніх кількостях постачатися: а) всім гінекологам (в тому числі приватним) та акушерам в жіночих консультаціях, лікарнях, щоб вони давали їх кожній вагітній жінці. Багато лікарів та акушерів будуть з цим згідні; б) всім фармацевтам аптек, щоб вони давали ці листівки всім бажаючим купити тест на вагітність; в) працівникам всіх лабораторій з метою подальшого їх розповсюдження серед жінок, які хочуть зробити тест на вагітність; г) парафіянам ваших церков. Читати їх текст на радіо, по телебаченні, друкувати його в газетах і т. ін.

Коли вагітна жінка отримає в руки листівку „Дорога мамо!”, то це допоможе змінити ситуацію. Раніше вона чула протилежне до слів, які почує зараз: „Не роби аборту, як гарно бути матір’ю!” В Хорватії католицькі священики чи монахи друкують такі листівки більше як в 40 містах. Таким чином нам вдалося охопити територію всієї країни.

Ми помітили, що вагітна жінка, отримавши листівку, рідко коли відвідає священика чи монахиню. Вона наперед знає, що вони їй скажуть. Однак, покаже цю листівку чоловікові, свекрусі, мамі чи хлопцеві, від якого завагітніла і нейтралізує їх негативний вплив.

Коли медпрацівники поширюватимуть листівку „Дорога мамо!”, то ми побачимо, що вони самі розпочнуть говорити проти аборту.

Текст листівки-плаката „Дорога мамо!”:

„Дорога мамо! Під своїм серцем Ти маєш сина чи доньку. Як гарно бути матір’ю! Не роби аборт! Можливо зараз, під час вагітност,і у Тебе є певні проблеми. Ми бажаємо допомогти Тобі їх вирішувати, поважаючи життя кожної зачатої дитини.

 Допомогу вагітній жінці в тому, щоб вона навіть в найважчій ситуації з радістю і любов’ю прийняла життя кожної зачатої дитини, надає  священик (монахиня) .... за адресою..... Тел. ....”

3. Пропоную Вам організувати Католицькі центри в багатьох містах України для допомоги вагітним жінкам, щоб вони не зробили аборту. Запрошувати вагітних жінок в такі центри слід через засоби масової інформації, через листівки „Дорога мамо!”, які будуть розповсюджувати гінекологи, акушери, фармацевти, лаборанти та ін., через плакати. До того часу, поки ще не зорганізовані такі центри, потрібно, щоб священики, монахи та монахині запрошували вагітних на бесіди до своїх церков чи монастирів. Священики і монахи вже мають приміщення, де можуть провадити розмови, також вони не шукатимуть зарплати. Однак, особливо у великих містах, через певний час їм буде необхідна допомога мирян.

Пропоную Вам знайти монахинь, які будуть шукти приміщення для вагітних, куди жінки могли би приходити і якийсь час жити, якщо не мають власного помешкання. Не можу зрозуміти, чому до цього часу ніхто не зорганізував такого центру в Україні. В Хорватії ми маємо кілька таких будинків для вагітних жінок.

Про інші можливості розповім Вам в наступних листах або при зустрічі.

З найкращими побажаннями та вдячністю і сподіванням на співпрацю, відданий Христу  Dr. med. Antun Lisec