Бучацька Єпархія УГКЦ «РУХ ЗА ЖИТТЯ» «Рух за життя»

Пошук

 


Designed by:
Site hosting Joomla Templates
Web hosting services
«Рух за життя» Друк e-mail

11-12 грудня 2009р. в м. Чорткові в єпархіальному управлінні Бучацької єпархії проходив вишкіл під назвою « Рух за життя». Цей захід відбувся вдруге. Після м. Львова, де утворився «Рух за життя», наша Бучацька єпархія є перша. З благословення Апостольського Адміністратора о. Дмитра Григорака, цей Рух продовжує свою діяльність. Майже з кожного села нашої єпархії прибули представники, це люди різні: педагоги, медсестри, молодь, старші жінки і чоловіки. Було до 44 осіб, що дуже добре, так як після прослухування лекцій, перегляду відеоматеріалів, майже у кожного з присутніх зародилось бажання відстоювати те, за що бореться « Рух за життя».

«Рух за життя» - добровільна організація, відстоює найфундаментальніше - право на життя, право бути народженим і вмерти природною смертю. Виступають за здоровий спосіб життя, за природне планування родини, за виховання дітей у родинах, проти абортів і контрацепції.

У цьому питанні є екуменічна єдність усіх церков: Православної Московського і Київського патріархатів, протестантів, католиків. Через аборти в Україні за рік гине біля 2 мільйони дітей. Від 1955р. коли Микита Хрущов легалізував аборти, Україна втратила 34 мільйони людей. Газета « За Вільну Україну» № 50, 17 грудня 2009року дає статистику, на тисячу жінок в  україні припадає 20-30 переривань вагітності, коли немає жодних застережень ані щодо здоров'я дитини, ані матері. У Києві на одну народжену дитину припадає два аборти.

Більшість людей думає, що якщо закон дозволяє, значить нічого поганого в цьому немає. В Європі є поняття « коло цивілізації смерті». Це коли хвора або стара людина вмирає добровільно, назва євтаназія, перекладається з грецької «лагідна смерть». Людині допомагають вмерти даючи спеціальні медикаменти, або не дають їжу, наприклад людина знаходиться в комі, і ії відключають від апарата. А на початку знищують життя абортом, або за сприянням контрацепції. Іван Павло II казав: « Народ, який вбиває своїх дітей, це народ без майбутнього». Держава дарує життя вбивцям, маніякам, для них нема смертної кари, зате дозволяє вбивати дитину, переривати штучно вагітність до 12 тижнів і від 12 до 22 тижнів у разі, якщо є певні соціальні чи медичні застереження. Є. певний парадокс, якщо у нас прогресивний політик - йому ставлять КАМАЗ на дорозі, якщо чесний бізнесмен, продає якісну і недорогу продукцію - його прибирають конкуренти. А якщо взнають про зародження життя, яке нікому і нічого ще не зробило, але своїм існуванням заважає, плутає всі плани ... треба знищити. У замордованих дітей нема навіть могили, вони на смітниках. Дитина в утробі відчуває біль , а їй відривають щипцями по -частинах ручки, ніжки, іншими методами вбивають! її мовчазний крик не чує мати, лікар, батько, рідні ... але в момент їхньої смерті здригається ціле небо. Чотири речі, що кличуть про помсту із неба. Перше , це навмисне людиновбивство. Вирішуємо свої проблеми коштом життя другої людини, забуваючи, що всі є даром один для одного і дані на короткий час. Чи може сподіватись на Боже благословення родина, село, місто, держава     де вбивають самих беззахисних?!

Хтось може думати, що тепер є УЗД, а якщо дитина народиться хвора? каліка? Але дорослу людину, яка у випадку нещастя, стає недієздатною, ніхто не вбиває. А хіба неповноправна дитина не любить своїх батьків, радіє менше, ніж здорові діти, подарункам, виявам любові? Папа Іван Павло II казав : «Терапія так, селекція - ні!» Інші думають , що дитина в лоні матері немає свідомості, але коли ми спимо, наша свідомість теж відключається, або кажуть, що жінка може розпоряджатися своїм власним тілом , як завгодно. Ні, бо тіло дитини окреме, група крові, резус крові може бути другим, і нехай люди не забувають, що тіло є храмом Духа Святого, як жінки так і дитини. Перше послання святого апостола Павла до Коринтян 3 глава, 16-17 вірш « Хіба не знаєте, що ви - храм Божий і що Дух Божий у вас перебуває? Коли хто зруйнує храм Божий, Бог його зруйнує, бо храм Божий святий, і цей Храм - ви». У Господа Бога і якість і гідність кожної людини, а суспільство оцінює тільки якість життя.

Зробивши аборт жінка стає мамою, тільки мертвої дитини. Сучасний світ трактує аборт, як засіб планування родини. Контрацепція має на меті не допускати життя, якщо це не подіяло, то другий крок - аборт. Це уже наслідок такої контрацептивної ментальності. Господь подарував людині любов, сексуальність в плідність. Сучасна людина намагається відкинути дар плідності, що суперечить її єству. Це як агроном почне боротись з врожайністю культур ....

Добро шляхом зла не досягається. Ісус Христос каже: «Усе що ви зробили одному з моїх братів найменших - ви мені зробили». Хто заперечує життя, той заперечує самого Ісуса Христа. Сам Ісус зазнає переслідування протягом усього свого життя. Згадаймо, як Марія відчуває свою родичку Єлизавету. Дитя в лоні здригається з радості. Благодать передається спочатку дитині, а вже потім матері.

Позиція організації «Рух за життя» - не миритися зі злом. Ми, миряни, повинні доносити істину і правду. Завдання мирян - вирівнювати шляхи, дати інформацію, прийти до тих, хто заблудив. Коли до Ісуса Христа привели Магдалину, жінку, спійману на перелюбі, то Ісус, говорячи з нею, каже їй по - перше правду, по-друге, що не осуджує її. Мирянський «Рух за життя» покликаний піднести цих людей, та вказати правильний шлях. Все починається з виховання: дошлюбна чистота і подружня вірність. Не мовчати,  не бути байдужим, мені більше всіх треба, щоб не була вбита дитина. Стати на обороні ненародженого життя. Питання, чому людина винищує саме себе, і вважає, що це її право? Це дія злого духа, людина знищує себе у своїх дітях. Тому це не тільки людська справа, але й Божа. Перше: безперестанно моліться. Друге: без Мене нічого чинити не можете. Жінки, які мають гіркий досвід втрати, пережитої трагедії, повинні перепросити свою дитину, бо свідомість, сама особа, суть людини, не зникає, а є у вічності. Молитись за дитину, молитись за життя, застерегти других жінок від цього кроку. Про наслідки абортів майже не говорять а це і безпліддя і депресії і хвороби. Аборт - це гормональний стрес для організму жінки, через кілька років можуть виникнути онкологічні проблеми: рак грудей... .

Ми повинні прийти до Бога, щоб нас зцілив. Згідно з останніми дослідженнями психологів і медиків, якщо жінка зробила аборт, то інші діти, які народились після цього в родині, не мають повної довіри до батьків, не почуваються захищеними, цей стан називають синдромом вцілілої від аборту дитини. Дитина часто підбігаючи до матері, заглядаючи в очі, питає, чи її дійсно люблять.

У Львові місцеві депутати ухвалили важливе рішення до 27 ст. Конституції України: «Кожна людина має невід'ємне право на життя від моменту зачаття і до природної смерті». А також посилити кримінальну відповідальність за проведення абортів. Та на жаль, є багато « захисників» абортів, в першу чергу, це фармацевтичні компанії, адже контрацептичні препарати, так широко розрекламовані, приносять величезні прибутки. Тому така сильна протидія. Аборти відстоюють ті, хто вже народився, самі не є в тій ситуації. «Рух за життя» проводить багато просвітницьких заходів, лекцій, бесід, зустрічей, показ відеофільмів.

Основні напрямки «Руху за життя»:

- Молитва за збереження життя.

- Молитва за абортованих.

- Молитва за діяльність рухів та його учасників.

- Молитва духовного всиновлення.

- Мета - викорінення абортів в Україні. Безустанна молитва, виховання перемінюючи світогляд у віруючих.

7 квітня свята Літургія відправляється в намірі подяки за дар життя і збереження життя в лонах матерів.

Друга субота великого посту - День пам'яті абортованих дітей. У вівторок  під час Служби Божої у єктенії молимось, за дітей в лонах матерів. В закладах охорони здоров'я проводяться різні форми інформаційної діяльності. Діла милосердя - допомога психологічна і матеріальна. Реабілітація для осіб з постабортивним синдромом. Групи взаємодопомоги і взаємопідтримки. Вишкіл кадрів, підготовка фахівців, Зміна державної політики в Україні. Співпраця з громадськими і релігійними організаціями , створювати осередки руху на парафіях. Ми не можемо стояти осторонь, чи нехтувати цим питанням, бо інакше ми не будемо християнською спільнотою. Бережімо один одного. У місті Львові на одній з церков є слова Ісуса: «Людино, зупинись, подумай чи твоє страждання є більшим за моє?»

Мостова Ольга

 
Бучацька Єпархія УГКЦ, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting