Бучацька Єпархія УГКЦ Літургійна комісія Що маємо знати про храм і богослужіння?Божественна Літургія: види літургії у візантійському обряді

Пошук

 


Designed by:
Site hosting Joomla Templates
Web hosting services
Що маємо знати про храм і богослужіння?Божественна Літургія: види літургії у візантійському обряді Друк e-mail

Що маємо знати про храм і богослужіння?Божественна Літургія: види літургії у візантійському обряді

У нашій церковній традиції звершуємо три види літургії: літургія Івана Золотоустого, літургія Василія Великого і літургія Напередосвячених Дарів.

Кожну з цих літургій відправляють у певні періоди літургійного року відповідно до церковного уставу.

Літургія Івана Золотоустого. За своєю структурою літургії Івана Золотоустого і Василія Великого є схожі. Проте, вони відрізняються молитвами, які читає священик під час богослужіння. Треба зазначити, що спершу вони були літургіями Кападокійської та Антіохійської Церков. З часом вони зазнали редакції. Святі Іван Золотоустий та Василій Великий, правдоподібно, не складали нового євхаристійного чину, а відредагували існуючі анафори та внесли до них свої євхаристійні молитви, які були складені на зразок древніх молитов.

Літургія Василія Великого. Служиться протягом року десять разів:

  • у всі неділі Великого Посту
  • у Великий Четвер
  • у Велику Суботу
  • у Навечір’я Різдва
  • у Навечір’я Богоявлення
  • у день памяті св. Василія Великого

Літургія Напередогсвячених Дарів. Служиться в середу і п’ятницю під час Великого Посту та в перші три дні Страсного Тижня. Це богослужіння, під час якого вірним подаються для причастя Святі Дари, котрі були освячені попередньо – на попередній повній літургії за чином св. Василія Великого або св. Івана Золотоустого і зберігалися в кивоті на престолі. Літургія Напередосвячених Дарів хоча й не має анафори, називається літургією оскільки під час вкладання освяченого попередньо на літургії Тіла Христового у чашу з вином, воно переміняється на кров Господню. Цей чин Константинопільська традиція правдоподібн6о перейняла від Антіохії і використовувала для причастя вірних під час тижня,, а згодом лише у часі Великого Посту.

Приготування до Божественної Літургії

Божественна Літургія складається з трьох частинПроскомидія, Літургія Слова та Літургія Жертви.

Для достойного звершення Євхаристії готуються як її служителі (єпископи, священики, диякони, тощо), так і вірні, що беруть у ній участь. Священнослужителів устав закликає до сердечного спокою і примирення з усіма, уникання гріхів (навіть лукавих думок) та євхаристійного посту. Цього ж мають дотримуватись і благочестиві вірні, які готуються принести Богові жертву благодарення та причаститися Святих Таїн. Давніші приписи передбачали також посилену домашню молитву у вигляді Правила до Святого Причастя, тобто особливого молитовного правила про достойне прийняття Євхаристії, яке молились і священнослужителі, і вірні. Оскільки Літургія є благодаренням Богові цілої людини, то й приготування передбачає як духовний (молитви, душевний спокій, прощення), так і тілесний (чистота, піст) виміри.

Перед початком Літургії священнослужителі моляться т. зв. вхідні молитви перед іконостасом, просячи у Господа прощення гріхів та укріплення на звершення Божественної Служби:

«Господи, пошли руку твою з висоти святого жилища Твого і укріпи мене на передлежачу службу Твою, щоб я неосудно став перед страшним престолом Твоїм і безкровне священнодійство совершив. Бо Твоя єсть сила на віки віків. Амінь».

Вхідні молитви висловлюють покликання кожного християнина до сопричастя з Богом. Священнослужителі, усвідомлюючи власну гріховність і немочі, моляться перед іконостасом, просячи в Господа скріпити їх на службу, прикликаючи при цьому заступництво Пресвятої Богородиці й усіх святих.

Поцілувавши ікони та увійшовши до вівтаря, служителі цілують святий престол, Євангеліє та хрест і вдягаються у всі священні ризи. Це означає, що попри всі недоліки, якими, безперечно, обтяжена кожна людина, сам Господь перемінює нас тоді, коли ми приступаємо до Нього, покриваючи наші гріхи своєю благодаттю. Після одягання риз слідує вмивання рук, що здійснюється не так задля тілесного бруду, як на знак душевної чистоти.

о. Мирослав Думич, доктор літургійного богослов’я

 
Бучацька Єпархія УГКЦ, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting