Що маємо знати про храм і богослужіння? Запитання і відповіді щодо Таїнства Єлеопомазання Друк

Що маємо знати про храм і богослужіння? Запитання і відповіді щодо Таїнства Єлеопомазання

  • Для чого уділювати Таїнство Єлеопомазання?

Єлеопомазання (інші назви – Оливопомазання, Соборування, Маслосвяття) – це Таїнство, під час якого через молитву священиків і помазання тіла єлеєм на хворого сходить Божа благодать, котра зцілює душевні та тілесні немочі (див. Як 5, 14-16). У цьому Таїнстві освячуються страждання хворого і з’єднуються із стражданнями Христа. Освячення тілесних недуг додає хворому духовних сил, щоб його немочі спричинилися не до смерти, а послужили до спасіння у вічності.

Якщо Господь благословить, і віра недужого не похитнеться, то внаслідок звершення Таїнства хворий може сподобитися зцілення. Про це Таїнство апостол Яків каже: «Молитва віри спасе недужого, та й Господь його підійме; і як він гріхи вчинив, вони йому простяться» (Як 5, 14-15).

  • Як, коли і де відбувається Таїнство Єлеопомазання?

Згідно з чином Таїнства Єлеопомазання, його уділяють сім священиків (звідси інша назва Єлеопомазання – Соборування), хоча його може звершувати й один єрей (як правило, сьогодні це Таїнство звершує один священик). Під час чину є сім читань з Апостола і Євангелій та сім молитов, у яких мовиться про покаяння, про оздоровлення, про потребу уповання на Бога, про співстраждання та милосердя. Після кожної молитви священик хрестоподібно помазує тіло хворого (чоло, очі, вуха, уста, ніздрі, груди та ноги).

Таїнство Єлеопомазання звершується у випадку важкої тілесної або душевної недуги. Як спільнотне богослужіння Таїнство Єлеопомазання можна здійснювати у храмі, а також у помешканні хворого, в лікарні тощо.

Якщо Таїнство звершується в домашніх умовах над важкохворим або тим, хто є при смерті, то спочатку над важкохворим або тим,хто є при смерті,то спочатку відбувається сповідь,потім Таїнство Єлеопомазання, а в кінці причастя недужого.

  • Над ким можна здійснювати Таїнство Єлеопомазання?

Таїнство Єлеопомазання здійснюють над християнами, які хворіють важкою тілесною або душевною недугою, а також над тими, що є при смерті. Важкими тілесними недугами слід вважати ті, котрі протягом довгого часу завдають людині великих страждань, а також ті, які становлять небезпеку смерті. Важкими душевними недугами можуть бути глибокий відчай, депресивні стани тощо. У кожному окремому випадку здійснення чи нездійснення Таїнства Єлеопомазання покладене на розсуд священика. Існує звичай, згідно з яким, дітям Єлеопомазання уділяють з семирічного віку, або від того часу, коли вони починають сповідатися.

Таїнство Єлеопомазання здійснюють також і над непритомними, якщо можна вважати, що вони цього бажали б і є на це згода їхніх рідних. Серед людей побутує думка, що здійснення Таїнства Єлеопомазання над людиною є ознакою того, що особа невдовзі помре, або що його слід уділяти тільки тим вірним, які є при смерті. Такі погляди є хибними і суперечать меті цього Таїнства – допомогти хворому перетривати у недузі. Колись був звичай раз на рік у Великий Четвер звершувати загальний Чин Єлеопомазання, до якого могли приступати всі вірні, які відчували у цьому потребу. В деяких парафіях таке Єлеопомазання практикують і тепер.  

о. Мирослав Думич, доктор літургійного богослов’я