Що маємо знати про храм і богослужіння? Вступ до Таїнства Єлеопомазання Друк

Що маємо знати про храм і богослужіння? Вступ до Таїнства Єлеопомазання

За свого земного служіння Христос навчав по синагогах, звіщав Добру Новину про Царство й зціляв усяку недугу в народі (пор. Мт 4, 23). Проповідь Євангелія і зцілення недужих були знаком приходу Царства Божого – подолання влади диявола та звільнення людей від гріхів. До чоловіка, якого спустили до Христа через стелю, Він промовив: «Сину, відпускаються тобі твої гріхи» (Мр 2, 5) – і наказав йому: «Встань, візьми твоє ліжко і йди до свого дому» (Мр 2, 11). Друзі принесли недужого, шукаючи для нього оздоровлення, а Христос дарує йому і прощення гріхів, і зцілення.

Ще в Старому Завіті людина, вражена недугою, пізнавала свою обмеженість і відчувала, що хвороба пов’язана з гріхом. Водночас хвороба і страждання праведника могли бути нагодою виявити надію на Бога й вірність Йому (пор. Йов, Товит). У недузі людина зверталася до Бога й саме в Нього благала зцілення, визнаючи перед Господом свої гріхи (див. Пс 6; 38; 102). У Новому Завіті Ісус Своїми страстями та животворящою смертю надає нашим стражданням нового значення: у поєднанні зі стражданнями Ісуса вони стають засобом очищення і шляхом спасіння для нас та для інших людей.

Ісус, посилаючи дванадцятьох апостолів на проповідь Євангелія, «дав їм владу над нечистими духами, щоб їх виганяли і лікували всяку хворобу й усяку неміч» (Мт 10, 1). Він обіцяв, що проповідь супроводжуватиметься зціленнями: «На хворих будуть руки класти, і добре їм стане» (Мр 16, 18). Услід за Христом апостоли також заповідають моління за недужих: «Нездужає хтось між вами? Хай прикличе пресвітерів церковних і хай вони помоляться над ним, помазавши його олією в ім’я Господнє, і молитва віри спасе недужого, та й Господь його підійме; і як він гріхи вчинив, вони йому простяться» (Як 5, 14-15). Продовжуючи апостольське передання, Церква звершує Святе Таїнство Єлеопомазання на зцілення душі і тіла та прощення гріхів.

Таїнство Єлеопомазання, яке християнин приймає в час страждань і хвороб, уділяється для підкріплення віри в перемогу Христа над гріхом і смертю. Бог в Єлеопомазанні дарує благодать відновлення внутрішньої цілісності людини – її зцілення та подальшого духовного зростання. Апостол Павло навчає, що «тим, які люблять Господа, усе співдіє на добро» (пор. Рм 8, 28), а тому людські страждання й недуги можуть мати велику духовну цінність: «Тепер я радію стражданнями за вас і доповняю на моїм тілі те, чого ще бракує скорботам Христовим для Його тіла, що ним є Церква» (Кл 1, 24).

Таїнство Єлеопомазання звершують соборно, молитвою всієї Церкви на зцілення душі і тіла: скріплення довіри до Бога та отримання прощення гріхів, а також фізичне одужання.  Ось чому це Таїнство уділяють хворим, а не тільки вмираючим.

У Таїнстві Єлеопомазання недужий отримує за молитвою Церкви відпущення гріхів. Це Таїнство не замінює, однак, Таїнства Сповіді. Якщо єлеопомазаний, каючись, не мав можливості приступити до Таїнства Покаяння (Сповіді), то він отримує відпущення гріхів (Катехизм УГКЦ. Христос Наша Пасха, н. 467, с. 153). Церква навчає, що Таїнство Єлеопомазання дає духовне зцілення, навіть якщо фізичне оздоровлення не супроводжує його.

о. Мирослав Думич, доктор літургійного богослов’я