Бучацька Єпархія УГКЦ Катедра Роздуми о. д-ра Мирослава Думича на неділю по Богоявленні (Мт. 4, 12-17)

Пошук

 


Designed by:
Site hosting Joomla Templates
Web hosting services
Роздуми о. д-ра Мирослава Думича на неділю по Богоявленні (Мт. 4, 12-17) Друк e-mail

Роздуми о. д-ра Мирослава Думича на неділю по Богоявленні (Мт. 4, 12-17)

«Народ, який сидів у темноті,
побачив велике світло»
(Ісая 9, 1).

Христос Раждається!

Дорогі в Христі! Сьогодні маємо неділю після Богоявлення. Можна сказати , що цей день – це немовби підсумок того, що було, і вступ до того, що має бути в літургійному році та нашому житті.

 

Сьогоднішній євангельський уривок позначає перехід між діяльністю Предтечі і діяльністю Ісуса як Месії. Іван Хреститель заарештований і сходить зі сцени. Ісус покидає Назарет і спускається в Капернаум , де починає свою місійну діяльність, тим самим сповняючи месіанські обітниці. Ми чуємо про сповнення того пророцтва, яке колись висловив пророк Ісая, що і втих частинах Ізраїля, які знаходилися найдальше від Єрусалима, від святині, і в яких перебували племена Завулона і Нафталі, також засяє світло. Євангелист пов’язує це пророцтво з появою Ісуса Христа та Його навчанням на тих віддалених землях.

Щоб краще зрозуміти цей текст, згадаймо трохи історію. Мойсей за велінням Господа Бога вивів ізраїльтян з єгипетської неволі, щоб привести їх до землі, що їм Господь Бог обіцяв. Коли після 40-річного мандрування пустинею прибули до Ханаану, то жеребом поділили собі наділи у спадщину між дванадцятьма колінами Ізраїлю. Північні землі дісталися потомкам Яковових синів Завулона та Нафталі. На цю територію згодом часто нападали вороги і знищували її. Та оселилося теж багато поган. Під впливом їхнього ідолопоклонства часто була під загрозою і віра ізраїльтян в єдиного істинного Бога.

Більше як за 700 років до народження Ісуса Христа пророк Ісая предрік, що саме в цьому краю одного разу засяє велике світло. Пророцтво Ісаї сповнилося саме тоді, коли Ісус Христос покинув Юдею, повернувся до Галилеї і оселився в Капернаумі. Там мешкав і звідти виходив до околиць, де навчав людей, які приходили до Нього. Ось так цьому нещасливому народові, який сидів у темноті і в країні смерті, засяяло світло Христового Євангелія.

Науковці стверджують, що якщо б сонце згасло, то через вісім хвилин на землю спала б абсолютна темрява, а через 24 години температура на землі знизилася б до 250 градусів морозу. Все живе загинуло б, бо без сонячного світла життя існувати не може.

Мабуть тому наш Спаситель, який дав нам життя, так часто називає Себе світлом світу і каже: «Хто йде за Мною, не блукатиме в темряві, а матиме світло життя» (Ів. 8, 12). На світі без світла обходяться тільки нетля та кажани, які бояться сонячних променів, але не людина, тим паче не християнин. Всі великі святі знали, що Ісус – Світло світу. День і ніч це Світло сяяло в їхніх думках і серцях. Ісус перетворював їх на променисте світло, й вони стали носіями правдивого світла.

Малком Маггеридж, який описав історію життя Матері Терези з Калькутти у книжці «Щось чудесне для Бога», переповідає один епізод: британська телевізійна компанія ВВС знімала документальний фільм про Матір Терезу. За сценарієм треба було зняти кілька сцен у домі Матері Терези для вмираючих, та в ньому було мало світла, воно ледь проникало крізь маленькі вузькі вікна. Оператор був переконаний, що зйомки будуть невдалими. Та все одно вирішили знімати, бо ці кадри головні у цьому фільмі. Оператор, окрім цієї сцени, зняв ще декілька епізодів на подвір’ї, залитому сонцем, щоб мати хоч якийсь матеріал. Коли ж проявили плівку, то на кадрах, знятих усередині будинку, було прекрасне тендітне сяйво, а кадри, відзняті на подвір’ї, були тьмяні й невиразні. Плівку перевірили і підтвердили, що жодної підробки бути не може. «Я переконаний: з технічного боку ніяк не можна пояснити сяйво, яке насправді є надприродне, - писав пізніше Маггеридж, - дім Матері Терези для вмираючих сповнений світлом любові, яке побачили митці… Вважаю: немає нічого дивного, що це сяйво зафіксувалося на плівці».

Землі Завулона та Нафталі – це образ краю та народу, який спраглий Слова Божого і живе в очікуванні Спасителя світу. Цим народом є також і ми, українці. Ми повинні частіше звертатись до Святого Письма, глибше пізнавати Слово Боже, вслухатися в слова древніх пророків. І вірити, що ці слова були написані не лише для древніх пророків. І вірити, що ці слова були написані не лише для древніх юдеїв та язичників, але вони актуальні й сьогодні.

Христос хоче, щоб ми брали світло від Нього та передавали його іншим. Світлий німб довкола голови святих – це випромінювання божественного світла Ісуса. І ми маємо стати носіями світла Христа, нести його у світ, щоб воно сяяло у темряві сучасного світу.

 
Бучацька Єпархія УГКЦ, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting