Бучацька Єпархія УГКЦ Катедра Проща до Гошівського монастиря

Пошук

 


Designed by:
Site hosting Joomla Templates
Web hosting services
Проща до Гошівського монастиря Друк e-mail

Проща до Гошівського монастиря

Радуйся, Непорочна Діво,
Заступнице наша і Хоронителько!
Слова з молитви.

На світанку 18 травня 2016 р. Б біля Катедри Верховн. Апп. Петра і Павла м. Чорткова зібралися 40 паломників даного Собору на прощу до Гошівського монастиря на Іванофранківщині. Місяць травень! І проща присвячена Пресвятій Богородиці, Непереможній Володарці, Матері Спасителя і її чудотворній Гошівській іконі у святому храмі на Ясній Горі Карпатського краю.

Благословення на дорогу уділяє духовний провідник о. д-р Мирослав Думич. Щирою молитвою благословляє присутніх в автобусі. Паломницею є монахиня с. Тереза ЗСПР. В дорозі вела вервички.

В Гошеві є два монастирі. Нижній жіночий Згромадження Сестер Пресвятої Родини, на Ясній Горі – чоловічий Чину Святого Василія Великого. Коли ми прибули у жіночий монастир, нас зустріла монахиня с. Дам’яна, колишня студентка Чортківського педколеджу. Групу запросила до церкви монастиря. Тут потребуючі сповідалися. Божественну Літургію очолював о. Мирослав під супроводом співу монахині с. Терези і паломників. Уважно слухали виголошення імен за всяке прошення, здоров’я родин, знайомих, владу, Надію Савченко, за припинення війни в Україні. Причащалися. Тут відправлено Акафіст до Богородиці. Потім монахиня розповіла нам про жіночий монастир. Про його заснування, хто в ньому перебуває, обов’язки черниць, про виховання підростаючого покоління в дусі святості і вірності Господеві. Завела нас у Крипту, де перебувають мощі Слугині преподобної сестри Терези-Теклі Юзефів. Розповіла про її життя і діяльність, високодуховність, вірність, покору і терпеливість, за що Господь сподобив їй стати засновницею Згромадження СПР. Тут ми мали нагоду на роздуми. Молилися, притулялися до мощей. На молитовну згадку сестра Дамяна подарувала нам образочки покійної сестри Терези-Теклі. Прощання з жіночим монастирем відбувалося при гарячому чаюванні.

У чоловічому монастирі на Ясній Горі нас зустрів о. Вінкентій, Чину Святого Василія Великого.  Надалі був нашим гідом. Перше, що він нам показав, це ювілейний дзвін вагою 2260 кг. Під час святкування 5 серпня 2012 р. Б 275 річниці перенесення чудотворної ікони Матері Божої, що в Гошеві, на Ясну Гору дзвони були освяченні. Зараз знову лунають монастирські дзвони. Були питання, дискусії. У своїй розповіді о. Вінкентій звернув увагу на те, що історія виникнення Гошівського монастиря закрита завісою історії і на сьогодні до кінця не досліджений. Перше місце знаходження обителі встановити не можливо. Перша історична згадка про Гошівський монастир датується 1507 роком, коли він увійшов до реєстру Київської митрополії. Монастир не один раз зазнавав руйнувань, але щоразу відбудовувався. Визначну роль у подальшому розвитку Гошівського монастиря стала відігравати чудотворна ікона Пресвятої Богородиці, написана на зразок, Ченстоховської (Белзької) ікони. Монастирський літопис подає історію її походження. Спочатку вона знаходилася в українського шляхтича на Тернопільщині. Пізніше з обставинами селянських повстань перейшла на Львівщину. Ікона прославлялася чудами. На той час їх було зафіксовано 117. І 11 липня 1737 р. митрополит Атаназій (Шептицький) проголосив ікону чудотворною. В даний час вона знаходиться у чоловічому василіянському монастирі на Ясній Горі с. Гошева. Перед іконою о. Мирослав разом з паломниками помолилися Молебень до Пресвятої Богородиці. Щороку в третю неділю травня відбувається молодіжна проща до Гошівської чудотворної ікони, яка збирає біля себе десятки тисяч людей. Прощаючись з о. Вінкентієм, щиро дякували за працю. Відвідали магазин з духовною літературою і атрибутикою. Майже усі придбали цінності.

По дорозі повернули в с. Погоню до храму Успіння Пресвятої Богородиці. Нас зустрів ігумен о. Никодим, ЧСВВ. Розповів про цей двоповерховий величавий храм. Збереглася стара церква, подвір’я якої з новим собором з’єднує Хресна дорога. Церква має Погонську чудотворну ікону.  Храм оздоблений єпархіальними іконами України. Є ікона Бучацької єпархії. Паломники молилися, жертвували. Придбали духовні цінності. Повертаємось у рідні домівки. Отримуємо від духовного провідника благословення на дорогу. На молитовну згадку провідник дарує нам іконки Пресвятої родини. Лунають пісні-маївки до Пресвятої Богородиці, молитви. Переконані і віримо, що у таких святинях через заступництво Матері Спасителя, яка бачить немочі наші, як духовні так і тілесні, освячує нас, дарує зцілення душевне і тілесне всім, хто в щирих молитвах прибігає до Неї. Задоволені, піднесені в дусі і правді об’єдналися в одну родину, повертаємось до рідного Чорткова.

Дорогий наш Небесний Батьку! За все, що даєш нам у земному житті, щиро дякуємо і засилаємо Тобі низький уклін, велич, честь і славу!

Марія Саврук
парафіянка катедри Верховн.
Апп. Петра і Павла м. Чорткова,
учасниця прощі


 
Бучацька Єпархія УГКЦ, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting