Бучацька Єпархія УГКЦ Катедра ВІДКРИЙМО ДАР НЕПОВНОСПРАВНИХ ОСІБ

Пошук

 


Designed by:
Site hosting Joomla Templates
Web hosting services
ВІДКРИЙМО ДАР НЕПОВНОСПРАВНИХ ОСІБ Друк e-mail

Знайомство парафіян зі спільнотами, які працюють з неповносправними людьми, відбулося в катедральному соборі  Верх. Апостолів Петра і Павла 19березня 2014 р. Б..

Зустріч провадили гості  зі Львова та Тернополя, зі спільнот   «Віра і світло» та «Лярш – Ковчег». Ці спільноти були засновані у 1971 році Жаном Ваньє в Франції. В Україні « Віра і світло» утворилася у 1992 році у Львові. Зараз існує вже 30 спільнот у різних містах України. « Лярш – Ковчег» значно молодша спільнота, адже вона сворена в 2008 році на основі 5 – ти діючих майстерень.

Їхнє покликання полягає в тому, щоб:

- ширити розуміння у суспільстві дару і покликання осіб із особливими потребами;

- будувати спільноту;

- підтримувати духовно, зокрема свідчити про те, що кожна людина, без винятку, є возлюблена Богом і покликана бути знаряддям любові у суспільстві та світі.

П. Надія з м. Львова представила відеофільм про те, як живуть, чим займаються люди з обмеженими можливостями. Вона засвідчила, що, перебуваючи в товаристві з неповносправними ( вони називають їх друзями), спілкуючись з ними, отримує набагато більше ніж може дати. Здорові люди, які тут знаходяться, пізнають радість життя. Ці люди мають фізичні або розумові відхилення, але душа у них щира і відкрита. Вони не бояться показувати свої емоції, щиро радіти оточуючим світом. Це є великий приклад для кожної людини, з якого ми можемо повчитися.

На цій зустрічі було представлено дітей з обмеженими можливостями, які живуть та навчаються в м. Чорткові. Вони орендують будинок, де кожного дня з 09.00 до 13.00 год. діти зустрічаються, разом навчаються,граються та пізнають світ.

 « Будинок милосердя» був заснований батьками, які залишилися наодинці зі своїми проблемами та переживаннями. Мама хворої дитини, п. Тетяна Дубина, зіткнулася з тим, що її син є хворий. Вона говорить:« Після того, як ти дізнаєшся про діагноз своєї дитини, в тебе починається відвідання різних лікарів, цілителів, екстрасенсів. Коли нічого не допомагає, людина впадає в депресію, яка може спонукати до самогубства. Потім починається агресія, нарікання на Бога, на життя. Але, з часом, ти приходиш до  примирення, ти готовий прийняти хрест, який тобі дає Господь. Одного разу я сказала: « Господи, якщо ти даєш мені це терпіння, то знаєш, що з ним робити».

Не потрібно боятися, чи жаліти людей з обмеженими можливостями, їх потрібно лише приймати такими, як вони є, дарувати свою любов, адже, даючи, ми отримуємо.

С. Блажків

 
Бучацька Єпархія УГКЦ, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting