Празник Успіння Пресвятої Богородиці  - один із дванадцяти найбільших літургічних празників у церковному році. Цікаво те, що церковний рік починається і завершується саме Богородичними святами: Різдва та Успіння Пресвятої Богородиці.

З першого погляду виглядає, що празник Успіння – це сумна подія, але вже сама назва говорить про протилежне. Не можемо ми одночасно сумувати і радіти. Тому Успіння ми святкуємо, - радіємо з того, що Марія не померла, а «уснула» і була в Небо взята. В Успінні Богородиці бачимо те, що має статися з кожним християнином. Так, як Господь переміг саму смерть своїм Воскресінням, так Успіння Марії – це перемога смерті в першій учасниці Його Церкви.

З 25 по 27 червня 2010 року у Зарваниці проходила Всеукраїнська молодіжна проща «Молодь у церкві ІІІ тисячоліття». Так і ми прочани з церкви Петра і Павла м. Чорткова з Благословення Апостольського Адміністратора Бучацької Єпархії о. Дмитра Григорака вирушили на пішу прощу, а супроводжував нас брат Петро Панасюк, випускник Івано-Франківської Духовної Семінарії. Йдучи дорогою ми молилися на Вервиці, співали духовні пісні, слухали цікаві історії. Погода була хмарна, сприятлива для ходьби, тільки коли ми доходили до села, то почав падати дощ.  Це, напевне, так нас кропили сльози Божої Матері, благословляючи на добру путь. Наближаючись до парафіяльної церкви дощ перестав і ми відчули незабутні враження, побачили місце неймовірної краси та духовного збагачення.

«Я хліб життя. Хто приходить до мене – не голодуватиме; хто в мене вірує – не матиме спраги ніколи» (Йо. 6, 35).

У другу неділю по Зісланні Святого Духа, у нашій Церкві припадає празник Пресвятої Євхаристії. Ми знаємо, що багато цінних дарів лишила нам любов Божественного Спасителя : цінне хрещення, що через нього позбуваємося гріхів і стаємо Божими дітьми; цінна Євангелія, що вказує нам дорогу до небесної Батьківщини; цілющий лік – свята Сповідь, яка з невільників гріха й сатани робить нас вільними Божими синами – вливає й підтримує життя Божої ласки. Нам свята, чиста і дорога Обручниця  Христова – Церква, що веде нас дорогою спасіння. Упродовж віків вона далі продовжує діло Господа Ісуса. Превелика цінність – Христовий Хрест, на якім Ісус – Спаситель довершив діло спасіння. Та цінніша над усе , незрівнянна й дорога – Пресвята Євхаристія. Це дар над усі дари! У Пресвятій Євхаристії любов Господа Ісуса посувається до найдальших меж. Ісус «полюбивши своїх, що в світі, до кінця їх полюбив» (Євр. 13, 1). Пресвята Євхаристія – це сонце Христового Царства – святої Церкви. Воно її огріває і оживляє.

З  7.06. по 12.06.з Благословення Апостольського Адміністратора Бучацької Єпархії о. Дмитра Григорака у ЗОШ №7 проходив літній табір «Літо з Богом», тема якого була  «Щастя у житті людини».З понеділка по п’ятницю 5 – 8 класи разом з о. Андрієм Лемчуком,  с. Юліаною (Згромадження сс.  Мироносиць),бр. Мар’яном Лемчуком та бр.Петром Панасюком змогли роздумати над темою, яка хвилює чи не кожну людину на землі. Щоденні науки, розважання, цікаві ігри, інтеграційні танці дали одну–єдину правильну відповідь: правдиве щастя людини не в багатстві, достатку, вигоді, здоров’ї, славі, але  в Бозі. Бо «те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, – повчає ап. Павло – те приготував Бог тим, що Його люблять» (1Кор.2.9). Оце й щастя, за яким від віків тужить і до якого рветься людська душа. «Створив ти нас, о Господи, для себе, і неспокійне наше серце, доки не спочине в Тобі» - вирік по довгих марних шуканнях святий Августин. Так, для Бога ми створені! Він – єдине і правдиве щастя і мета життя людини. Він єдиний може вповні заспокоїти всі наші прагнення, бажання, ідеали. Бо Він є їх джерелом, а також нашим початком і остаточним кінцем. Небо і земля проминають, але ця істина зостанеться повсякчасною, незмінною, вічною, актуальною.    

Завершився табір  великою грою «Пошук Скарбів» у якій приймали участь учні всіх класів та Благословенням на літні канікули.

Бр.Петро Панасюк
Випускник Івано – Франківської Духовної Семінарії

У п’ятницю, напередодні свята Зіслання Святого Духа, в Катедральному Соборі Верховних Апостолів Петра і Павла відбулися нічні чування. Парафіяни і гості нашого Собору мали чудову нагоду духовно, у молитві та розважаннях підготуватися до цього величного свята, яке можемо також назвати днем народження Церкви.

Ми, як правило, звикли, що день народження є в кожної людини, а як щодо Церкви. Церква – це спільнота християн і вона також має свій день народження. Саме тоді, коли Святий Дух зійшов на Апостолів, - утворилася Церква Христова.