«Пустіть дітей! Не бороніть їм приходити до мене,бо таких Царство Небесне.»(Мт. 19;14)

З 7 по 9 червня 2012 р. Б. при Катедральному Соборі Святих Верховних Апостолів Петра і Павла відбувся християнський літній табір для дітей віком 7-12 років. Він носив назву «Веселі канікули». Його метою було згуртувати діточок у спільноту для кращого пізнання Бога, яскравого проведення часу, набуття нових навиків та незабутнього відпочинку, а також допомогти зрозуміти, що життя з Богом сповнене кольорових барв, позитивних емоцій та цікавих пригод.

Традиційно,що 1-ше вересня стало святом як для вчителів, так і для школярів, котрі знову повертаючись до школи, чи сідаючи вперше або востаннє за парти, розпочинають новий навчальний рік.

Але 11 вересня став особливим днем для наших освітян, котрі прибули у Зарваницю. Адже саме в цей день тут відправилася Божественна Літургія для працівників освіти нашої області.

Урочиста подія відбулася 28-29 серпня в Соборі апп. Петра і Павла – Перша сповідь дітей та прийняття Святого Причастя. В святковий день Успіння Пресвятої Богородиці юні Божі створіння в українських вишиванках разом з батьками та хресними прийшли в храм, щоб зробити іспит сумління, відкрити своє серце та впустити в нього істинного Бога.

Таїнство Євхаристії (з гр. «подяка») встановив сам Ісус Христос під час останньої Тайної вечері, напередодні своїх страждань та смерті. Розламавши хліб, подав ученикам і промовив: «Прийміть, їжте, це є Тіло моє, що за вас ламається на відпущення гріхів. Пийте з неї всі, це є Кров моя, Нового завіту, що за вас проливається на відпущення гріхів». Пресвята Євхаристія є поживою для нашої душі і тіла. Ісус дуже любить нас і тому прощає всі гріхи, якщо ми щиро каємось і просимо прощення. Після св. Сповіді і Причастя душа наша очищується, оживає, наповнюється новим змістом.

Празник Успіння Пресвятої Богородиці  - один із дванадцяти найбільших літургічних празників у церковному році. Цікаво те, що церковний рік починається і завершується саме Богородичними святами: Різдва та Успіння Пресвятої Богородиці.

З першого погляду виглядає, що празник Успіння – це сумна подія, але вже сама назва говорить про протилежне. Не можемо ми одночасно сумувати і радіти. Тому Успіння ми святкуємо, - радіємо з того, що Марія не померла, а «уснула» і була в Небо взята. В Успінні Богородиці бачимо те, що має статися з кожним християнином. Так, як Господь переміг саму смерть своїм Воскресінням, так Успіння Марії – це перемога смерті в першій учасниці Його Церкви.

З 25 по 27 червня 2010 року у Зарваниці проходила Всеукраїнська молодіжна проща «Молодь у церкві ІІІ тисячоліття». Так і ми прочани з церкви Петра і Павла м. Чорткова з Благословення Апостольського Адміністратора Бучацької Єпархії о. Дмитра Григорака вирушили на пішу прощу, а супроводжував нас брат Петро Панасюк, випускник Івано-Франківської Духовної Семінарії. Йдучи дорогою ми молилися на Вервиці, співали духовні пісні, слухали цікаві історії. Погода була хмарна, сприятлива для ходьби, тільки коли ми доходили до села, то почав падати дощ.  Це, напевне, так нас кропили сльози Божої Матері, благословляючи на добру путь. Наближаючись до парафіяльної церкви дощ перестав і ми відчули незабутні враження, побачили місце неймовірної краси та духовного збагачення.