Майстер- клас «Торкнуся крила Ангела» по написанню ікон відбувся в монастирі Сестер Пресвятої Родини в м. Чорткові, який з благословення владики Димитрія (Григорака), ЧСВВ - єпарха Бучацького, організувала Катехитична Комісія Бучацької єпархії УГКЦ.
Діти за два дні, за допомогою с. Анастасії Лугової ЗСПР та її учениці Тетяни Баїк, багато дізналися про ікони і самі вперше спробували написати ікону Ангела Хоронителя.
Час тиші, молитви і внутрішнього спокою та гармонії поступово вводив учасників майстер-класу в таїну ікони. Справді, торкаючись крила Ангела, діти розуміли як це велично творити ікону, а ще як корисно та глибоко-духовно можна використати вільний час і застосувати свій, часом ще не відкритий талант.
Ось враження дітей, які писали ікони:
«Я довго чекала цього дня. І недарма, адже з кожним рухом пензлика вимальовується справжня ікона…» (Настя Соколовська).
«Дякую за цей майстер-клас! На ньому я навчилася писати ікони не тільки пензликом, а й душею. Цей Ангел буде оберігати мене і Вас. Він переповнений найприємнішими емоціями завдяки Вам…» (Настя Фаїзова).
«Коли я почав писати ікону, на душі мені стало легше… Хочу подякувати всім тим, хто наштовхнув мене на це.» (Андрійко Соколовський).
«За допомогою іконописання я міг утихомирити бурю в своїй душі …» (Назар Білик).
«За ці два дні я набралася багато досвіду, зрозуміла, що таке ікона і яке велике значення вона має. Я отримала надзвичайно багато насолоди. Дякую всім, хто пожертвував своїм часом і доклав багато зусиль для цього майстер-класу» (Романна Стельмащук).
«Мені дуже сподобалось писати ікону. Коли я писала ікону, то духовно відпочивала. Це тяжка робота і водночас цікава. З нетерпінням чекатиму того дня, коли знову буду писати наступну ікону» (Катя Росляк).
Відповідаючи на бажання Каті Росляк, на даний час можемо сказати, що наступний майстер-клас плануємо провести весною, тому просимо бажаючих звернутися до своїх отців-парохів, відповідно отці нехай зареєструють своїх кандидатів за тел.: 0950532443 - ( с.Єремія).
Прес-служба Бучацької єпархії УГКЦ
Що ми знаємо про ікони?
Іко́нопис — мистецтво писання ікон, вид живопису, має культове призначення.
Іко́на (грец. εἰκόνα — малюнок, образ, зображення) — живописне, мозаїчне або рельєфне зображення ІсусаХриста, Богородиці, святихіподій СвятогоПисьма.
Іконописання, особливо характерне і розвинене у православній традиції, які загалом у східному християнстві (православній, греко-католицькій, коптській, широко поширене і популярнев Україні, Росії, Румунії, Греції, Сербії, Грузії.
За допомогою знаково-символічної системи ікона передає інформацію подібно письмовому тексту, мову якого необхідно знати, щоб сприйняти, зрозуміти й пережити її духовний сенс.
Ікона – це Євангеліє для неграмотних. Святі отці кажуть: «Зображення використовуються в храмах, щоб ті, хто не знає грамоти, хоча б, дивлячись на стіни, читали те, що не в силах прочитати в книгах», «Що в Євангелії зображено за допомогою паперу і чорнила, то на іконі зображено за допомогою різних фарб або будь-якого іншого матеріалу». 6-е правило Сьомого Вселенського Собору (787) говорить: «Що слово повідомляє через слух, то живопис показує мовчки через зображення».
Перші ікони в Україні були візантійського походження, інайстарші ікони, які збереглися до нашого часу, датуються 11-12 століттями. Це були ікони писані на дереві, а також викарбувані на камені (стеатит, шиферний камінь тощо).
Серед давньоруських іконописців найбільше славився Аліпій Печерський. Деякі ікони були в Україні особливо шановані, славилися як чудотворні Найвідоміші з них: Вишгородська («Володимирська», 11 ст.), Ігоревська (11 ст.), Чернігівська (12 ст.). Печерська (14 ст.), Холмська, Зарваницька, Самбірська, Волинська Богородиця, Марії Повч, Покрови з Січової церкви на Запоріжжі та інші.
За вказівкою Господа Мойсей зробив мідногозмія, що рятув євреїв від змій в пустелі. Також Мойсей розташував двох херувимів над кивотом Свідоцтва в наметі Завіту, в Єрусалимі зобразили херувимів та інші прикраси й за наказом Соломона.
За переданням, першу ікону написав євангеліст Лука.
Історія іконографії починається з III-IV ст., із зображень в катакомбах – підземних кладовищах Італії, Північної Африки й Сирії (Палестини). Римляни й греки спалювали померлих, та християни дотримувалися єврейської традиції, за якою було поховано тіло Христа. Кілометри катакомб недостатньо вивчені, проте саме завдяки своєму розташуванню вони збереглися до сьогоднішніх днів. Також слід пам'ятати про переслідування християн в Римській імперії, відповідно, зображення, могли зберегтися лише на кладовищах, адже римляни не наважувалися гнівати покійників.
Основою для зображень в катакомбах часто слугували поганські символи, які набували нового значення для християн.
• Риба — в греків символізувала плодючість. Християнам нагадували про апостолів, більшість з яких були рибалками, а також про деякі алегорії, приведені Христом: у притчі про доброго Небесного Отця Спаситель наголошує,що навіть земний батько на прохання сина подасть рибу, а не гадюку (Мт. 7:9-11).
Також перші літери слова «риба» в грецькій мові уклали акростих «Ісус Христос Божий Син Спаситель»;
• голуб з гілочкою оливкового дерева – символ Святого Духа;
• монограма ХР – це Христос (PaxChristi);
• якір – це потайне зображення Ісусового хреста та символ стійкості у вірі;
• риба і кошики – Христос;
• хлібці – символ Пресвятої Євхаристії;
• човен – образ Церкви;