Різдвяне послання 2016 р. Б. Владики Димитрія (Григорака), ЧСВВ - єпарха Бучацького УГКЦ Друк

Різдвяне послання 2016 р. Б. Владики Димитрія (Григорака), ЧСВВ - єпарха Бучацького УГКЦ

Всесвітлішим і високопреподобним отцям, преподобним монахам і монахиням, дорогим братам і сестрам.

«Слава во вишніх Богу, і на землі мир,
людям благовоління!» (Лк. 2, 14).

Христос Рождається!

Цьогорічне Різдво Христове святкуємо в час, який Папа Франциск проголосив Роком Божого Милосердя. Не випадково Святіший Отець здійснив цей акт. Це відповідь Церкви на кризові явища, які охопили світ. Матеріалізм, відхід від Бога і Його заповідей, секуляризація, занепад віри і моралі, збайдужіння до страждань і потреб ближнього та до власного спасіння, і як результат – війни, тисячі загиблих, мільйони біженців, економічна криза і т. п. Перелік, на жаль, можна продовжувати.

Церква устами свого Первоєрарха стверджує, що тільки Боже Милосердя може зцілити рани людини, дати надію і спинити глобальну кризу, але при умові, що люди дозволять дати простір Його Милосердю у своєму житті та дозволять Йому торкнутися всіх своїх проблем і темних сторін свого життя. Зрештою, все, що чинить Бог щодо людини, є виявом Його Милосердної Любові до неї. Прихід у світ людей Сина Божого – це один з ключових моментів вияву безмежного Божого Милосердя, який перевищив всякі людські сподівання. Але велич Його Милосердя не лише в тому, що Він – Творець світу, будучи вічним і безмежним, водночас обмежив Себе, ставши людиною, простором і часом. Мета Його приходу – спасти світ, ставши жертвою за всіх! Саме в цій жертві є найвищий вияв Милосердя Бога: Отець посилає Сина на жертву заради людини, а Син свідомо і добровільно з любові йде на цю жертву.

Щоб виявити свою безмежну любов, Бог потребує людини, задля якої прийшов у світ і приніс Себе в жертву. А для подальшого вияву Своєї любові Господь потребує участі людини. Людина – головний адресат і водночас виконавець Його діл Милосердя. Бог запрошує її бути учасником Його Милосердя і поширювати його у світі. «Я милосердя хочу, а не жертви» (Мт. 12, 7). Ці слова мовив Господь до учнів, хоча потім Сам став жертвою за всіх! Так, милосердя понад усе! «Милосердя ж понад суд» (Як. 2, 13). Але щоб воно стало можливим і було зреалізоване, необхідною є жертва. Справді, кожне діло милосердя щодо ближнього вимагає від нас щонайменше затратити хоча би трохи часу і певних зусиль, а деколи й коштів і матеріальних засобів, а, отже, віддати ближньому частинку нашого життя. Милосердя, як і любов, неможливе без жертви. Воно є виявом любові. Чим більша жертва, тим повніше виявляється милосердя. Приклад найвищого Милосердя дав Спаситель, віддавши Себе на хрест задля людства. І кожний, хто віддає всього себе задля інших, чинить найбільший з можливих актів милосердя.

За останні два роки Господь особливо торкнувся нас Своїм Милосердям, а через нас – багатьох у світі. Події на Майдані у ті зимові місяці стали початком цілого ланцюжка подій не лише в Україні, але й далеко за  її межами. Волею Божого Провидіння Україна опинилася в епіцентрі глобальної світової битви між добром і злом. Битва жорстока, відступити – означає програти і втратити все. А сили зла докладають величезних зусиль, щоб знищити нас. Небезпечним є як зовнішній, так і внутрішній противник. Триває війна на Сході, а в країні метастази корупції роз’їдають державу зсередини. Корупція – огидне явище, яке є прямо протилежним милосердю і християнській моралі загалом: жити коштом інших, грабуючи їх, замість жертвувати себе заради інших. Ніщо так не ослаблює силу духа народу, як це явище. Корупція роз’їдає не лише тіло держави, але й душу людини. Вона породжує зневіру, сіє сумніви і вселяє думки, що всі наші жертви були даремні. Але не піддаваймося цій спокусі, якою зло хоче нас знесилити! Дивімся на життя очима віри. Бо тільки через призму віри можна правильно відчитати і зрозуміти знаки часу і логіку діянь Божого Провидіння в історії людства і нашого народу. Зневіра затуманює нашу віру і ослаблює духа, а віра в Боже Милосердя відкриває нам глибини Його Любові до людини і виявляє присутність Бога в усіх подіях життя. Пам’ятаймо – з нами Бог! Якщо Він підняв нас на цю боротьбу, то напевно не залишить нас на півдорозі, а буде вести до перемоги! Бог вірний! «Сміло! І нехай ваше серце буде відважне, – ви всі, що уповаєте на Господа» (Пс. 31, 25). Бог вірний людині! Тому будьмо вірні Йому!

У Різдвяний час, цей благодатний час, Господь в особливий спосіб відкриває двері Свого Милосердя і виливає Свою Любов на світ.

Кожного року у Різдві Господь знову і знову нагадує нам, що Він прийшов до нас! Прийшов, щоб бути з нами. Щоб нагадати нам: ми не самотні – з нами наш Бог, який впевнено веде нас до перемоги Воскресіння! Але між Різдвом і Воскресінням є деякий проміжок часу, що включає в себе Хресну дорогу. Хоча в Різдвяний час не зовсім доречно говорити про Хресну дорогу, але таким є наше сьогодення! Радість Різдва поєдналася з біллю втрат, тривогами війни та тягарем економічних негараздів. І в цей час важких випробувань і вирішальних битв Різдво Христове осяює нас тихим і радісним промінням Вифлеємської зорі, що додає нам віри і надії йти далі вперед.

Зло сіє ненависть, страх і смерть. А Бог перемагає їх милосердям, Любов’ю і силою життя. Не таким страшним є зло, як зневіра і втрата віри в Господа і в Його перемогу. Але нема підстав для зневіри, бо дивними  є діла Божі! Прийшов у світ як немічне немовля, а завоював увесь світ не силою страху і насильства, а силою покірної, лагідної і милосердної любові! Немовля, яке завоювало світ!

Дякуємо Господу за Його прихід, за те, що є з нами і веде нас, що дає нам силу Свого духа вистояти у цій надзвичайно важкій боротьбі. Дякуємо за непереможну силу Його Милосердя для наших відважних воїнів, безстрашних і самовідданих волонтерів, дар співчуття і солідарності для всього народу. Дякуємо Господу за все і просимо сили бути свідками і учасниками Його Милосердя в цей нелегкий час випробувань. «Благословен Господь, бо дивне Своє милосердя явив мені…» (Пс. 31, 22).

Нехай Різдвяна зоря засяє своїм промінням і в холодних окопах, і в госпіталях, і в родинах, у яких війна забрала рідних та близьких, і для тих, хто втратив свої домівки. Нехай зігріє Різдвяною радістю серця наших воїнів, поранених, тих ,хто страждає в полоні, переселенців та біженців, всіх нас і весь наш народ.

Бажаю всьому духовенству і всім вірним Бучацької єпархії мирних, радісних і щасливих Різдвяних свят!

Христос Рождається!

Славімо Його!

† Димитрій Григорак, ЧСВВ
Єпарх Бучацький