Церква, навіть з плямами та зморшками, завжди є Матір'ю. Папа Франциск на молитві «Ангел Господній» 20 грудня 2015 Друк

Церква, навіть з плямами та зморшками, завжди є Матір'ю. Папа Франциск на молитві «Ангел Господній» 20 грудня 2015«Щоб відсвяткувати Різдво з користю, ми покликані замислитися над трьома нагодами для подиву», – сказав Папа Франциск перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 20 грудня 2015 р., коментуючи євангельську розповідь про те, як Діва Марія відвідала свою родичку Єлисавету.

Отримавши вістку від Ангела, що Єлисавета, її похила віком родичка, очікує народження дитини, Марія вирушила в далеку дорогу, щоб їй допомогти.  І коли Марія першою привітала родичку, Єлисавету огорнув великий подив,  який прозвучав у її словах: «І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?» (Лк 1, 43)

У цьому контексті Святіший Отець запросив затриматись «у місцях» подиву. Якими є ці місця у щоденному житті? На думку Папи, їх є три. Першим з них є наші ближні, в яких треба розпізнати брата, адже з хвилиною народження Ісуса кожне обличчя носить у собі подобу Божого Сина, особливо, коли це обличчя бідного, бо ж Бог прийшов на світ убогим Дитятком і дозволив, щоб першими Його привітали саме убогі – бідні пастухи.

Друге місце подиву – це історія, якщо дивимось на неї з вірою. Багато разів думаємо, що бачимо її правильно, в той час, як рискуємо відчитати її у зовсім протилежний спосіб. Наприклад, це стається тоді, коли нам здається, що історію визначає ринкова економія, що її регулюють фінанси та бізнес, що вона опанована сильними світу цього. Але Бог Різдва є Тим, що «змішує карти» – Він, як написано в Євангелії від святого Луки: скидає могутніх з престолів, відносить угору смиренних, насичує благами голодних, багатих же відсилає з порожніми руками (див Лк, 1, 52-53). Таким є другий подив – подив історії.

А місцем третього подиву є Церква, яку не слід сприймати як виключно релігійну організацію, але приймати її як Матір, в якій, незважаючи на плями та зморшки, можемо побачити риси Обручниці, улюбленої й очищеної Ісусом Христом. Церква-Мати завжди має навстіж відчинені двері і відкриті обійми, щоб прийняти асіх людей. За словами Святішого Отця, «Церква-мати виходить поза власні двері, щоб з материнською усмішкою шукати всіх віддалених і привести їх до Божого милосердя. У цьому полягає подив Різдва!»

«У Різдві Бог дає нам Себе Самого, даруючи Сина Єдинородного, Який є всією Його радістю. І тільки серцем Марії, покірної й убогої доньки Сіону, що стала Матір’ю Сина Всевишнього, можна ликувати та радіти з великого Божого дару і Його неочікуваної несподіванки. Нехай же Вона допоможе нам спостерегти подив – цей потрійний подив: ближнього, історію та Церкву –  з приводу народження Ісуса, що є даром над усіма дарами, незаслуженого подарунку, Який приносить нам спасіння. Нехай же зустріч з Ісусом дозволить також і нам відчути цей великий подив. Але ми не зможемо його відчути, не зможемо зустріти Ісуса, якщо не зустрінемо Його в ближніх, в історії та в Церкві», – закінчив Папа Франциск своє повчання перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю 20 грудня 2015 року.