У рік 1025 ліття Хрещення Руси – України відбулась знаменна подія в житті Української Греко – Католицької Церкви – Міжнародна Всецерковна проща з нагоди освячення Патріаршого Собору Воскресіння Христового.
З ніч на 17 серпня з благословення нашого владики Дмитра( Григорака), єпископа Бучацької єпархії, ми, прочани Чортківщини, здебільшого парафіяни катедрального Собору Св. Верховних Апостолів Петра і Павла, вирушаємо в дорогу до Києва. Разом зі священиками: отцем-доктором Мирославом, нашим очільником, о. Романом, о. Іваном, о. Миколою молимось до Всевишнього, щоб освятив нашу прощу. Приємно було зустріти наших друзів – земляків – подружжя Лехняків з Чікаго, які, як і тисячі прочан з усього світу, прилетіли на рідну Україну, щоб разом з нами молитись у величавому Патріаршому Соборі, який постав як символ єдності нашого народу. Дехто віз із собою «цеголки», не просто лепту – пожертву, а часточку свого серця. Собор на березі Дніпра вражає своєю величчю і красою, як чудовий витвір мистецтва.
Багатотисячна духовна родина прочан з усього світу вітала урочистий хід - понад 50 владик, тисячі священиків, який очолив наш Патріарх, Глава УГКЦ Блаженніший Святослав.
Ми були разом в молитві на Всенічній з чином перенесення мощей святих і освячення престолу. Дивлячись на одухотворені обличчя пластунів, аніматорів, серед яких і наші Юрко Микитюк, Марія Білик, Світлана Блажків…
Здавалося, завмер вечірній Київ, вслухаючись в ангельський спів семінаристів.
Прекрасно вливається в архітектурний ансамбль Міжнародний виставковий Центр розміщений на території Собору. Тут ми поринули в історію нашої Церкви. З архівних світлин дивились на нас Світочі нашої Церкви – митрополит Андрей Шептицький, патріарх Йосиф Сліпий, кардинал Мирослав Іван Любачівський, історія їх мученицького життя в боротьбі за віру.
Над ранок неділі 18 серпня під мелодійний дзвін церковних дзвонів стікається до храму ріка прочан у вишиванках, з пейджиками на грудях і з вірою в серці. Важко оцінити масштаб, красу і велич цієї події.
Архиєрейську Божественну Літургію разом з єпископами з усього світу відслужив Блаженнійший Святослав. Під чудовий спів зведеного хору Патріаршого Собору, линули наші молитви до Господа. Під час Божественної Літургії відбувся чин освячення Патріаршого Собору і віднова хресних обітів.
Сльози радості виступали в людей від проповіді, щирих слів подяки Отця нашої Церкви гостям і всім вірним, що прибули на цю знаменну прощу. Численними мовами звертався Блаженніший до владик, високоповажних гостей, усіх присутніх, дякуючи за молитви, пожертви, допомогу у будівництві Собору. Найгучніші оплески подарували прочани Блаженнішому емериту Любомирові Гузару, вклавши в них подяку і теплоту своїх сердець. А під час процесійного ходу до Дніпра для освячення води Главі УГКЦ Кир Святославу всю дорогу молодь і всі вірні скандували «Наш Патріарх!», виражаючи безмежну пошану, любов, віру, і надію на Божу ласку для єдності Христової Церкви.
Одухотворені, повертаючись додому, ми дякували Богові, планували наступні прощі до Києва, бо, як прекрасно сказав головний будівничий, єпископ Йосиф Мілян: «Собор – це наш родинний дім. Можна розійтися, роз’їхатися по всіх куточках земної кулі, але родинний дім є один. Церква є наша матір, і її серце б’ється в Києві, і наші корені, корені віри для всіх вірних є пущені тут, над берегами Дніпра»
Оксана Мандзій,
викладач Чортківського
педагогічного училища
ім. О. Барвінського