Символічно, що ми святкуємо День Державного Прапора напередодні Дня Незалежності України. Адже саме він, синьо-жовтий стяг, є її символом, що об’єднував тоді, коли боронили Україну від різних загарбників, а сьогодні кличе нас на розбудову Української держави. Краю, де зародилася хліборобська цивілізація, притаманні саме сині і жовті кольори. Золотаві хлібні лани і мирне ніжно-блакитне небо над ними, синя дніпровська хвиля і жовтий пісок – усе це зроду-віку складало краєвид нашої землі.
Чортківчани, як діти своїх предків, підтримують віковічну мрію багатьох поколінь про державність, соборність та самостійність України, тому 23 серпня центральна площа міста була, немов вишиванка засіяна чорно-червоними, синьо-жовтими та кольоровими барвами. І юні і сивочолі мешканці краю зодягнули вишиті сорочки, які в єднанні сонячних променів створювали врочисту національну імпрезу та тішили очі перехожих.
Свято розпочалося з церемонії підняття Державного прапора біля адмінбудинку Чортківської районної ради. З радісним серцем за можливість пошанування вкраїнського стягу без переслідувань, під супровід Гімну та молебень святих отців відомий громадський діяч і дисидент Володимир Мармус здійснив урочисту церемонію підняття прапора. Пан Володимир помітно хвилювався, звертаючись до громади, адже йому болить чи не найбільше з-поміж усіх за нездійснені мрії щодо процвітання рідної вітцівщини - у молоді роки він був засуджений до шести років таборів і п'яти років заслання за те, що у 1973 році разом із однодумцями підняв українські прапори у нашому місті. «Незалежність України - віковічна мрія багатьох поколінь, то ж коли вона нарешті здійсниться?», - з надією, що переплелася з смутком, запитав чи то Всевишнього, чи то себе, чи присутніх на заході Володимир Мармус…
Правлячий Архиєрей Бучацької єпархії владика Дмитро (Григорак), ЧСВВ та настоятель церкви Святої Покрови митрофорний протоієрей Михаїл Левкович освятили прапор і відправили спільну молитву за Україну та український народ.
«Сьогодні вкрай важливо берегти ті традиції, які виховують патріотизм та почуття гордості за власну державу. Особливо це актуально для молоді, яка має цінувати усі державні символи України. Ми часто сприймаємо Україну як щось звичне, належне нам, забуваючи, що вона дається Богом. Господь почув наш плач і відповів на молитви тих, які благали свободи для свого народу. Проголошення незалежності України було остаточним звільненням від рабства, від темряви, від неправди, у якій так довго тримав нас комуністичний режим. Боже світло засяяло над нашою країною. Відкрилася можливість проповідувати Боже Слово», - зауважив у виступі Владика Д. Григорак.
Світська влада Чортківщини, духовенство, громадськість споглядали як з подихом легкого літнього вітру майорів синьо-жовтий стяг, а великі сини українського народу Тарас Шевченко та Петро Хамчук (Бистрий), здавалось, з постаментів раділи за сучасників, які хочуть жити у вільній державі, з гордістю йменуватися українцями та з материним молоком пізнавати історію рідної країни.
В свою чергу чортківчани поклали квіти та вінки шани до підніжжя пам’ятників Борцям за волю України.
А вже пообідня пора зібрала чортківчан та гостей краю у районному будинку культури ім.К.Рубчакової, де відбувся святковий концерт «Благослови, Всевишній, Україну, яка постала гордо із колін» за участю мистецьких колективів музичних шкіл району. На урочистому заході побували керівники району, представники духовенства краю, патріотична громадськість Чортківщини. Традиційні теплі слова вітань, благословення на духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв'язок багатьох поколінь, виконання національних творів та на загал врочистий настрій присутніх в залі. Душа раділа, коли до святковостей добровільно, без примусу долучалася чортківська молодь, а ще більше тріпотіло серце, коли з паличкама, знеможені старістю та нелегкою долею, в супроводі дітей та онуків заходили до зали біловолосі патріоти, ті, які стояли у витоків української незалежності і нині хочуть почути святі для них слова: «Слава Україні» та відповісти: «Героям слава!»
За матеріалами Ірини Зенчак-Гульки