Бучацька Єпархія УГКЦ Головна

Пошук

 


Designed by:
Site hosting Joomla Templates
Web hosting services
Різдвяне послання 2020 р. Б. Владики Димитрія (Григорака), ЧСВВ - Єпарха Бучацького УГКЦ Друк e-mail

«Хлоп’ятко нам народилося,
сина нам дано: Бо з нами Бог»
(Велике Повечір’я).

Всесвітлішим і високопреподобним отцям, преподобним монахам і монахиням, дорогим братам і сестрам.

Христос Рождається!

Народження кожної людини – це радісна і особливо важлива подія для її родини, адже прийшла в світ нова людина. Цю найголовнішу подію в своєму житті кожний з нас згадує святкуванням в колі сім’ї кожного року, дякуючи Богові і батькам за дар життя, бо немає важливішого дару для людини, ніж дар життя. Та пройде час, і наші дні народження не пам’ятатимуть далекі нащадки, як і ми не пам’ятаємо всіх попередників нашого роду. Але є одне народження, яке завжди пам’ятатиме весь світ, доки буде існувати. Це народження Ісуса Христа – Бога і людини. 2020 років тому сталася надзвичайна і неймовірна подія в історії людства – Бог став людиною. «Бог предвічний народився…», - слова нашої колядки містять в собі, на перший погляд, протиріччя, адже Бог є вічний, Він не має початку і кінця, але: «Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом» (Галат 4:4). Факт настільки неймовірний, що жодна релігія світу, окрім християнства, не має сміливості визнати цю правду. Син Божий став і Сином людським. Бог став людиною заради людини, об’явивши всій вселенній надзвичайну важливість людини для Бога. Не дивлячись на гріхопадіння, на всі упадки і злочини людства, Бог не відкинув людину, але, більше цього, не погордив стати людиною і ввійти в цей грішний світ. Ставши людиною, Бог підніс велич і гідність людини на нечувану висоту, зрівнявши її із Собою. Бог ствердив, що людина належить Йому, є істотою богоподібною і не є частиною тваринного світу, як «тварина розумна», але створена на Його образ і подобу та покликана бути учасницею життя трьох Божественних Осіб. Бог є Отцем, а людина Його дитиною і покликана бути родиною з Ним.

Різдво Христове є тріумфом і прославою Бога і людини, початком повернення втраченої її величі і гідності. Як не дивно, ця архіважлива подія відбулася тихо і непомітно для широкого загалу. Хоча Бог Отець і подбав про належне вшанування народження Свого Сина: через ангелів привів до вертепу пастушків; через зорю – трьох царів з дарами, а хори ангельські співали: «Слава на висотах Богу і на землі людям мир…». Невдовзі торжество завершилося: пастушки повернулися до своїх отар, царі - у свої країни, а Свята Родина змушена була емігрувати до Єгипту, рятуючи Боже Дитя від Ірода. Спливали роки і подія у вертепі біля Вифлеєму поступово забувалася в пам’яті її учасників. Проминали звичайні будні родинного життя Ісуса у Пресвятій Родині.

«І він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний. А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці. Ісус же зростав мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей.» (Луки 2:51-52). Він ріс у повній сім’ї. Його батьками були: матір – Марія – Пречиста Діва і Богородиця та Його названий батько і опікун – св. Йосиф. З’єднавши у собі нерозривно, але незлитно, дві природи - Божу і людську, Ісус зростав, формувався та дозрівав, як людина, в колі сім’ї: вчився робити перші кроки, говорити мовою свого народу, засвоював традиції та звичаї, вчився бути людиною, виконуючи те, чого навчали батьки. У сім’ї Ісус пройшов весь шлях від немовляти до зрілого мужа. Як Син Божий Він є абсолютно самодостатній, а як Син людський - дозволив Себе виховувати людям у сім’ї.

Господь підкреслив унікальну незамінність родини для існування людського роду, бо навіть Він – Син Божий - потребував сім’ї, щоб стати Сином людським. Жодна інша суспільна інституція не здатна замінити сім’ю – її функцію передавання і захисту життя, виховання та формування людини повноцінною особистістю та істотою богоподібною. Саме в сім’ї найбільш природньо та автентично передається любов, те, що найбільше робить людину людиною.

Різдво спонукає задуматися про вартість і гідність людини та про виняткову важливість родини. Життя людини і родина – це дві фундаментальні і життєво важливі цінності для існування людського роду. Різдво нагадує, що Бог став людиною, щоб людина віднайшла свою богоподібність, що і є її справжнім буттям. Щоб знайти себе, своє справжнє «я», свою неповторність, треба знайти Того, хто створив людину. Знайти і захистити Його присутність у своєму житті. Це не є легко, бо у всі часи сили зла намагалися усунути Бога з життя людини. Не є винятком і наш час. Бога усувають з шкільних програм, зі всіх сфер суспільного життя. Але це вже було колись, наш народ це вже пережив – усування Бога коштувало нам мільйони жертв. Нас хочуть повернути в минуле, здійснити над нами старий експеримент з новою назвою: як бути щасливим без Бога. Експерименти з відкиненням Бога привели людство в XX ст. до Голодомору, Голокосту та мільйонів жертв II світової війни. Сучасна культура смерті породила войовничий секуляризм і гендерну ідеологію. Ми живемо в час, коли людству намагаються нав’язати найбільший абсурд в його історії. Скільки жертв може коштувати нам цей новий експеримент - не відомо.

Щоб зберегти себе як націю і державу, необхідно, як завжди в часи випробувань, зберегти єдність з Творцем через віру в Нього і дотримання Його заповідей життя, а також протидіяти злу і утверджувати засади християнської моралі. Мовчиш на зло - поширюєш зло – стара, як світ, істина. Ми повинні не дозволити усувати Бога зі школи, суспільної моралі і державних законів, мусимо, хоча би, відстояти предмет Християнської Етики і Основ сім’ї в шкільних програмах. Нашим обов’язком є захистити наших дітей від морального калічення абсурдною гендерною ідеологією, яка спотворює розуміння самої суті людської природи. Зберігаючи віру в Бога і Його заповіді, людина зберігає себе. Попри всі небезпеки і виклики нашого часу йдімо сміливо в майбутнє. Воно буде таким, яким збудуємо Його ми, якщо будемо не байдужі до свого майбутнього і долі своїх дітей.

Хай різдвяна радість дійде і огорне всіх наших вірних, де б вони не були: чи на передовій в бліндажах і окопах, чи далеко за межами України, чи близько біля нас.

Колядуймо і прославляймо Бога, який став людиною заради нас, щоб повернути нам синівство дітей Божих!

Хай Божий мир запанує у серцях всіх людей і по всій нашій Україні!

Христос Рождається!
Славімо Його!

† Димитрій Григорак, ЧСВВ
Єпарх Бучацький

 

Останні новини

rozdumy-o-d-ra-myroslava-dumycha-nad-svjatom-voskresinnja-gnih-pasha-hrystova «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував» (Тропар Пасхи). Дорогі брати і сестри! Віра та християнське...
katedralnyj-sobor-verh-app-petra-i-pavla-rozporjadok-bogosluzhinНеділя Пасхи. Воскресіння Христове. Великдень(28 квітня) 24.00 – Архиєрейська Божественна Літургія10.00 – Божественна Літургія Світлий понеділок (29...
rozporjadok-bogosluzhinНеділя Пасхи. Воскресіння ХристовеВеликдень(28 квітня) 24.00 – Архиєрейська Божественна Літургія 10.00 – Божественна Літургія   Світлий...
2019-04-13-20-44-54 Школа читання Святого Письма при Катедральному Соборі Верховних Апп. Петра і Павла м. Чортків, що діє з 2016 р. Б, закінчила читання другої книги Біблії...
katedralnyj-sobor-verh-app-petra-i-pavla-rozporjadok-bogosluzhin ІV-та неділя Великого посту,БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ (7 квітня) 8.00 – Утреня 9.15 – Вервиця 10.00 –...

Карта Єпархії

 

< січня 2020 >
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
    1 2 3 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31    
Бучацька Єпархія УГКЦ, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting