Вітаємо! Друк

Владика Іриней Білик

Преосвященний Владико!

Прийміть найщиріші вітання від владики Димитрія (Григорака),ЧСВВ - Правлячого Архиєрея Бучацької єпархії, працівників єпархіального управління, духовенства, монашества та всіх вірних Бучацької єпархії з нагоди 40 –річного ювілею Вашого священства.

Дякуємо Богові за дар Вашого покликання, яке 40 років тому Ви прийняли з рук владики Софрона Дмитерка в нелегкий час підпілля УГКЦ. Нехай Ваше покликання до священичого служіння завжди приносить славу Богові, а радість Вам і тим, хто є на Вашій дорозі. Святий Іван Золотоустий каже: «Наскільки душа перевищує тіло, настільки священство стоїть вище всякої влади. Священик, що приносить Богові Жертву у Св. Літургії – це ніхто інший, а сам Христос».

Нехай Ваше служіння у Христовому винограднику буде на славу Божу та добро наших емігрантів, яких Ви огортаєте своєю батьківською любов’ю у Вічному місті Римі.

Здоров’я, душевного миру та опіки Пресвятої Богородиці вимолюємо для Вас, дорогий Владико.

Многая літа, преосвященний Владико-ювіляре!

А ці поетичні рядки для вас від щирого серця.

Ти йдеш по цій землі, зігнувши спину,
Під вантажем добірного зерна
І сієш щедрою рукою безупинно,
І путь твоя із тисяч лиш одна.

Ти сієш у негоду, дощ і холод,
Не спочиває стомлена рука.
На спрагу не зважаєш і на голод, —
Така твоя вже доля нелегка.

Буває, терни глушать ті посіви,
З-під них пробитись важко їм на світ,
Та сієш ти: а раптом буде диво, —
І віра в серці вогником горить.

І часто падає зерно святе на камінь.
Лиш проросло — й уже зів’яло вмить,
Та сієш знов невтомними руками,
Ніщо тебе не може зупинить.

Не раз впаде зерно і при дорозі.
Там птахи налетять і геть склюють.
Твої ж рясні, що землю росять, сльози
Надії квітами пахучими зростуть.

Усе-таки впаде якась зернина
В ріллю, зігріту подихом твоїм,
І прийде та щасливая хвилина:
Зерно заграє колосом важким.

Забудуться і втома, і незгоди,
Бо ти не марно вік земний прожив.
Хоч від людей не бачив нагороди,
Та в Господа вінець свій заслужив.