Бучацька Єпархія УГКЦ

Пошук

 


Designed by:
Site hosting Joomla Templates
Web hosting services
ПОБУВАТИ НА СВЯТІ ПОЕЗІЇ – ТО ЯК ЗАНОВО НАРОДИТИСЬ Друк e-mail

Чи коли-небудь ми запитували себе, хто така поезія, яка її роль і хто її любить по-справжньому? У невловимому бігу реальності не так вже й часто задумаєшся над цими питаннями. Однак відповіді на них дають самі ж поети – пильні спостерігачі над поведінкою людства і коментатори дійсності. От відома польська поетка Віслава Шимборська зауважила  у вірші «Декотрі люблять поезію»: Декотрі – тобто не всі. / Навіть не більшість усіх, а меншість, не враховуючи шкіл, де муситься, і самих поетів. / Буде цих осіб, мабуть, дві на тисячу». Все-таки вона мала рацію, адже лише одиниці у цьому зматеріалізованому світі віддано люблять поезію й усвідомлюють її завдання – освячувати й звеличувати душу, втамовувати духовний голод, боротись проти злих сил. Поезія – давня, як світ. Її створив ще Господь, бо «Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово. Воно в Бога було споконвіку» (Ів. 1,1-2). Всемогутній Творець, наділяючи людину різноманітними талантами, вибрав також тих, кому судилась доля поета – високе покликання бачити світ по-особливому. Сьогодні багато-хто ставиться до поетів як до осіб несерйозних, амбітних і не надто запрацьованих. Однак часто поети творять прекрасне й потрібне, не отримуючи від цього ані найменшої копійки. Пригадаймо, якими тернистими були життєві шляхи, наприклад, Тараса Шевченка, Івана Франка, Василь Стуса, Ліни Костенко та інших. Постійні заборони, цькування, неможливість опублікувати свої твори, крайня бідність – хіба це приваблювало їх, геніальних поетів!? Вони теж могли б зайнятись якоюсь прибутковою справою, але не зробили цього, пішли за покликом серця. Поет, як на мене, - це не професія, не хвилинне захоплення, а Божий дар, священна місія …

Цю місію, без перебільшення, виконують й сучасні юні поети, що живуть і творять у Чорткові. У свято Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії, 22 грудня, у конференц-залі єпархіального управління Бучацької єпархії вони взяли участь у вечорі духовної поезії під величавою назвою «Поезія – це завжди неповторність». Назва цієї літературно-мистецької імпрези була підібрана досить вдало, оскільки ці слова належать перу блискучої поетки Ліни Костенко, котра неодноразово інтерпретувала у власній поезії християнські мотиви. Перше такого роду творче дійство, зорганізоване Комісією у справах молоді, зібрало молодих поетів та всіх гостей за довжелезним круглим столом. Тут усі відчули себе спільною християнською родиною, яку поєднав Бог та Її величність Поезія. Вечір проходив у нетрадиційній формі: не було спеціальної сцени, гучних співів й безперервних овацій. Все відбувалося якось зовсім невимушено й імпровізовано. Спершу зі вступним словом виступив Апостольський Адміністратор високопреподобний о. Дмитро Григорак, ЧСВВ, котрий наголосив на цінності Слова, його божественному походженні й висловився про особливе покликання тих, що творять поезію. Вишуканий інтер’єр зали, слова щирості й приємні для слуху сакральні співи на мить перенесли учасників дійства поза сферу часу й простру, де царюють тільки Добро, Мир та Спокій, а понад ними возноситься Божа донечка – духовна поезія.

Як годиться християнам, кожна справа розпочинається молитвою. Вечір розпочався виконанням «Отче нашу», який мелодійно й милозвучно полився із сердець і вуст хору студентів Чортківської Дяківсько-Катехитичної Академії «Доместик». Студенти подарували присутнім ще одну акапельну композицію «Як гарно в храмі Твоїм, Богородице». Після цього сакральний спів передав естафету своїй рідній сестрі Поезії. Із перлинами власної поетичної творчості, основаної на християнській і філософській тематиці, ділились місцеві поети: Леся Дмитрів – ведуча християнської передачі «Христове Слово», Аліна Голінаста – студентка факультету журналістки Чернівецького національного університету, Тетяна Задорожна – філолог і працівник Чортківського педучилища, Ірина Брудна – студентка «Львівської політехніки» й переможниця міжнародного конкурсу поетів у Варшаві. У своїх віршах ці неординарні й талановиті особистості віддзеркалили проблеми християнської моралі, відвічні пошуки людини у просторі екзистенції, любов до Бога й ближнього й інші теми. Своїми поетичними здобутками митці засвідчили, що духовна поезія справді жива й конче потрібна і продовжує християнські традиції лірики Ігоря Калинця, отців Василя Мельника-Лімниченка, Василя Прийми, Семчука, Олександра Духновича, Миколи Романця та інших. Власне, вірші цих поетів прозвучали у виконанні художніх читців: Наталії Костецької, Світлани Назарок, Василя Балабатька. Крім місцевих поетів, секрети своєї поетичної творчості відкрив гість із Ужгорода поет і громадський діяч Віктор Коврей, котрий головує НЛО «Ротонда». Кілька тижнів тому він організував в Ужгороді перші сакральні читання, що відбулися у приміщенні Богословської Академії і консолідували представників духовної творчості. Віктор після прочитання власних творів розповів присутнім про просвітницьку діяльність о. Олександра Духновича і представив деякі його поетичні здобутки

Вечір тішив серця учасників не тільки поезією, але й сучасною християнською піснею. Своїми співами й грою на гітарі урочистий тон дійства урізноманітнили дівчата з молитовної спільноти святих мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії церкви Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії. Вони виконали кілька пісень прослави, присвячені Христу й Богородиці.

На перше в історії Бучацької єпархії літературне свято прибуло духовенство й богопосвячені особи: вікарій у справах мирян о. Володимир Заболотний, о. Андрій Мельник, о. Ігор Середа та о. Григорій Канак, котрий подарував юним поетам і гостям збірки поезій о. Василя Прийми, а також сестри Мироносиці. У поетичній гостині взяли участь і представники місцевої преси: головний редактор газети «І-плюс» Олександра Іванців, журналісти Богдан Присяжний із «Ратуші» та Володимир Погорецький із «Голосу народу», котрий упорядкував нещодавно опублікований перший літературний альманах поетів Чортківщини «Сонячне гроно». У цьому виданні вміщені також вірші учасників вечору духовної поезії.      

За вікнами конференц-зали панували справжні нічні сутінки, що кликали людей до власних домівок. Однак так не хотілось покидати місце, де палко пульсувало поетичне слово і здійснювало «якийсь безсмертний дотик до душі». Разом із фінальними словами ведучих у душах присутніх защеміли передчасне відчуття ностальгії і захоплення потужною енергією лірики. До цінителів слова звернувся о. Дмитро і подякував за організацію такого свята. Апостольський Адміністратор висловився, що завжди підтримуватиме талановиту молодь і побажав їй розвивати даний Богом талант творити поезію.

За порогом Нового 2008 року, що проголошений Церквою Роком Покликання, хотілось би побажати юним поетам плідної реалізації творчих намірів, духовного зростання, побільше запалу до діяльності й натхнення Святого Духа. Можливо, саме поезія, яка народжується у глибинах священної душі юних митців, здатна змінити світ й зробити всіх добрішими й більш правдивими. Тому вперед з Христом, молоді поети! І нехай ваше переможне слово летить у простори майбуття …

Віталій Затильний

P. S. Вибрані поетичні осягнення юних літераторів, котрі брали участь у вечорі духовної поезії, публікуватимуться на шпальтах «Христової скелі» у рубриці «Поетична світлиця». Запрошуємо дорогих читачів до скарбниці сучасного духовного слова.               

 
Бучацька Єпархія УГКЦ, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting