Бучацька Єпархія УГКЦ

Пошук

 


Designed by:
Site hosting Joomla Templates
Web hosting services
ПОХОРОН О. ВАСИЛЯ ЗІНЬКА, ЧСВВ Друк e-mail

 

(*15.02.1922 - †23.04.2008)

У середу, 23 квітня 2008 р., у Львові спочив у Господі на 87-му році життя, 68-му чернечого покликання та 61-му священства блаженної пам'яті о. Василь Володимир Зінько, ЧСВВ.

У Великий четвер, 24 квітня, тіло покійного о. Василя було покладено у храмі св. Онуфрія у Львові. При вході до храму похоронну процесію зустріли отці монастиря св. Онуфрія разом з о. Протоігуменом Йоанікієм Чверенчуком. Домовину з тілом покійного занесли до храму і відслужили панахиду.

Біля домовини було покладено Книгу пам'яті про о. Василя Зінька, у якій всі бажаючі мали змогу висловити свої спогади про нього.

Увечері о 17:30 відслужено Утреню Страстей, опісля заупокійну панахиду. Численні вірні приходили до храму, молилися за о. Василія і до нього, залишаючисвої спогади у Книзі пам'яті. О 22 год. розпочалося читання Псалтиря.

У Страсну п'ятницю, 25 квітня, о 10 год. було відслужено Вечірню з виставленням Плащаниці, а опісля панахиду. Близько 12 год. відбулося перенесення тіла покійного о. Василя до львівського храму святого Андрія Первозванного, в якому він довгі роки, аж до самої смерті, душпастирював, молився, проповідував слово Боже.

У цей же день у храмі святого Андрія о 18 год. було відслужено Єрусалимську утреню, а о 20 год. - монаший парастас, який очолив Преосвящений владика Діонісій Ляхович, ЧСВВ, родом з Бразилії, в якій довгі роки трудився блаженної пам'яті о. Василь. На закінчення парастасу владика Діонісій виголосив прощальне слово, у якому найперше передав співчуття Глави УГКЦ Блаженнішого Любомира, який сказав про о. Василя, що той був "залізним монахом", - свято і ревно дотримувався монашого уставу. Владика коротко розповів про працю блаженної пам'яті о. Василя в Аргентині, Бразилії, Україні, про те, що він завжди та всюди був готовий послужити людям, був правдивим священиком і монахом-василіянином.


Після того коротке слово мав о. Василь Король, з Чину салезіян, який впродовж багатьох років співпрацював з о. Василем Зіньком в Аргентині.

Наприкінці о. Протоігумен Йоанікій Чверенчук подякував владиці Діонісію, що той знайшов час прибути з Києва, аби віддати шану покійному о. Василю і взяти участь у похоронних відправах. Також подякував численно зібраним священикам, монахам, монахиням з різних Згромаджень та вірним за участь у спільній молитві.

Похорон о. Василя Зінька відбувся у Велику суботу, 26 квітня 2008 р. Цього дня о 10 год. було відслужено Вечірню з Літургією святого Василія Великого, опісля відправлено чин похорону. Богослужіння очолив Преосвященний владика Іриней Білик, ЧСВВ, у співслужінні з Протоігуменом о. Йоанікієм Чверенчуком, ЧСВВ, Апостольським Адміністратором Бучацької Єпархії о. Дмитром Григораком, ЧСВВ, а також численно зібраними священиками. Після Євангелія владика Іриней виголосив проповідь, у якій зокрема наголосив, що о. Василь був ревним священиком-василіянином; всюди, де приходилося йому проповідувати Христове Євангеліє, - як у діаспорі, так і в Україні, - він проповідував любов до Бога і до своєї Батьківщини.

По закінченні Божественної Літургії мав слово о. Доротей Шимчій, ЧСВВ. Про о. Василя, з яким вони довгі роки трудилися в Аргентині, о. Доротей сказав, що той був монахом-душпастирем, який ніколи не розлучався із часословом, вервицею, дуже цінив василіянський габіт і бездоганно виконував обіти убожества, послуху і чистоти. Це був муж праці, науковець, який написав десятки книжок, був духовним провідником монахинь різних чернечих Згромаджень.

Після Служби Божої відбувся обряд останнього цілування і панахида, по закінченні якої о. Протоігумен відправив, за чином монашого похорону, прощальну молитву. Тоді священики-василіяни винесли домовину з тілом покійного о. Василя з храму, і похоронна процесія вирушила до с. Малехова, до місця поховання на монашому цвинтарі.


Похоронну процесію зустріли у Малехові місцевий парох о. Ігор Боднар та парафіяни. На цвинтарі було відслужено панахиду. Після того до присутніх звернувся проректор Львівської національної академії ветеринарної медицини п. Володимир Андрушко, від імені студентів львівських вузів. Він зокрема сказав, що о. Василь дуже любив молодь і, як викладач, умів у доступний спосіб зацікавити кожного студента. Він, як науковець, брав участь у ряді міжнародних конференцій, готував доповіді на різноманітні теми. Блаженної пам'яті о. Василь проповідував і навчав не лише словом, але й прикладом власного життя і свідчення, казав, що посіяне зерно зійде і обов'язково плід принесе.

Потім мав коротке слово про о. Василя п. д-р Петро Шкраб'юк, який підкреслив, що о. Зінько належав до духовної еліти не лише Василіянського Чину, але і всієї Церкви, що був мостом між старшим і молодшим поколінням василіян. Промовець нагадав про письменницьку діяльність о. Василя, - процес його прийняття до Спілки письменників України власне був на завершенні. Шкода, що він не дожив до цього.

Наприкінці о. Протоігумен Йоанікій Чверенчук, ЧСВВ, подякував владиці Іринею, всім присутнім священикам, монахам і монахиням, як також і всім вірним, за участь у похоронних моліннях. Підкреслив, що ця спільна молитва за о. Василя -ніщо інше, як вияв нашої вдячності за його жертвенну працю для Церкви, Чину і народу. Вічна йому пам'ять!

Подав о. Йосафат Коваль, ЧСВВ

 
Бучацька Єпархія УГКЦ, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting