Бучацька Єпархія УГКЦ

Пошук

 


Designed by:
Site hosting Joomla Templates
Web hosting services
Натруджені руки Богородиці в с. Нагірянка на Тернопільщині Друк e-mail

Натруджені руки Богородиці в с. Нагірянка на Тернопільщині

Пресвята Діва Марія обіймає всіх своїх дітей своєю материнською опікою, любов’ю та благодатями. В особливий спосіб її милості отримують жителі села Нагірянки, Чортківського району, де біля храму в білих шатах весняних пелюстків, немов привідкривши небо, на всіх споглядає Пречиста Діва Марія. Поспішаючи до храму на Богослужіння, і дорослі, і діти спершу йдуть помолитися до її стіп і це не просто традиція, чи звичка - це живе передання з покоління в покоління. Жилаві руки Богородиці виглядають такі натруджені, бо не просто стоять у молитовній поставі на її грудях - вони працюють, витирають сльози плачучим, потішають засмучених, обіймають самотніх та сиріт, допомагають в біді і потребі, лікують фізичні і душевні болі. Вони випереджують нещастя і зупиняють катастрофи, мирять посварених, втишують конфлікти в сім’ях та родинах, вертають живими з війни синів, батьків, коханих…

Вдивляючись в обличчя Богородиці, неможливо не побачити її благородно-зосередженого погляду, який дивиться в глибину серця і вже без слів читає твою молитву душі. Стоїш і мовчки розмовляєш, і по-доброму заздриш, які щасливі, ви люди, що маєте таку матір посеред себе.

Але все так просто і легко відразу не було…

Діві Марії (мова йде про фігуру Богородиці) прийшлося пройти довгий і тернистий шлях, свою Хресну Дорогу, щоб нині, ясніючи голубими ризами, з- поміж весняного подиху квітів бути прийнятою, бажаною і потрібною…

Жителі села оповідають, що спершу фігура Божої Матері перебувала у замку Лянцкоронських. Саме в роки руйнівної комуністичної системи її хотіли знищити, як і багато святинь на той час. Кілька відважних чоловіків із с. Нагірянки вночі, закравшись тайкома, перевезли її і переховували у селі. Були спроби поставити Матір Божу перед храмом від дороги, але завжди знаходилися зловіщі руки, які то кидали на землю, то зносили з поставленого місця. Відтоді люди мусіли поставити її з внутрішнього подвір’я церкви, щоб менше було завидного і злого ока. Оповідають, що в час, коли нищили євреїв, один із них заховався в квіти біля фігури. Євреї, яких мали розстріляти, були точно пораховані, і коли почали шукати, де один дівся, не змогли знайти, навіть собаки нюхом не чули. Так Діва Марія обгорнула своїми материнськими руками бідного чоловіка. Є багато історій, які може розповісти чи не кожна сім’я у селі, де Діва Марія торкнулася до неї своєю ласкою.

Пресвята Діва має сьогодні достойне місце для пошанування: кам’яні плити, кована оздоба, свіжі квіти стали наче фортецею для страждаючої фігурки, яка пройшла нелегкий шлях поневірянь, і, нарешті, дбайливо та майстерно відреставрована. Тепер Пресвята Богородиця знову і знову скликає своїх дітей на спільну молитву, молебень, вервицю та просто тиху молитву, яка завжди є вислухана.

Жителі села Нагірянка справді мають велику любов і довіру до Матері Божої, яка плекалася крізь віки. Пані Ярослава Ружицька (90 років) оповіла повчальну історію, яка трапилася з нею у молоді роки. « Був фронт, німці втікали і заступали радянські війська, людей з нашого села евакуювали до сусіднього села Улашківці. Жили ми в людей, в їхніх домівках, пам’ятаю, що для мене знайшлося місце на порозі. Харчів також не дуже було. Якось вночі мене і ще сусідську дівчину батьки відправили додому, щоб спекти хліба і принести для тих, хто лишився в Улашківцях. Ми це зробили, але над ранком, коли вже майже хліб був готовий, радянські солдати почали гримати в двері щоб впустити, вони розбили вікно і вдерлися до хати, почали нас виганяти. Ми просимося: «Хлопці, дайте допекти хліб, бо там наші рідні дуже голодні, зрозумійте – мама, брат…».

Але вони нас не чули. Тоді я в розпачі знесла руки до образу Матері Божої і плачучи промовила: «Матінко Божа, то що, аби я нині своїй мамі хліба навіть не принесла?!!! А солдат, який сидів біля мене на бамбетелі, обпершись на автомат і покривляючись, скрикнув:

«Матінко Божа! Матінко Божа! Не поможе тобі нині Матінко Божа!», - і в цей час як стукне автоматом, а автомат був заряджений і вистрілив в нього самого… Хліб ми своїм рідним таки принесли».

Ось так Діва Марія вберегла життя молодим дівчатам і нагодувала голодних, які до неї у важку хвилину розпачу звернулися…Вона і по сьогодні є нашою Заступницею і Покровителькою.

Виявилося, ще під час реставрації, що фігура Матері Божої, витесана з каменю, є надзвичайно майстерно витончена: вії, артерії, руки, погляд - все настільки живе і реальне, що жителі села просять відгукнутися, може хтось знає більше про майстра та про історію її виникнення. Відомо, що документи, які потвердять її цінність, знаходяться в Австрії в архіві, де і є відомості про Замок Лянцкоронських, що в с. Нагірянка. Якщо хтось має фотографії, чи більше знає про історію фігури, талановитого майстра, чи свідчення про вислухані молитви, надсилайте до нас в редакцію. Важливо знати більше, щоб мати що передати дітям та онукам, щоб вже ніколи ніяка зловіща рука з поганими намірами не торкнулася до фігури Матері Божої, яка є великим духовним скарбом для мешканців с.Нагірянка, бо це не просто пам’ятка архітектури, а наша і Божа Мати.

Сестра Марія Кузь ЗСПР

 
Бучацька Єпархія УГКЦ, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting